Моєму синові два з половиною роки і я вже вийшла на роботу. Моя мама погодилася сидіти з онуком, і все б нічого, але я плачу їй за це. Навіть не знаю, що мені в цій ситуації більше не подобається – чи те, що я плачу, чи той факт, що мама бере у мене гроші за можливість побути з рідним онуком.
В принципі, для мене це колосальна підмога, адже я не залишаю дитину на чужих людей. Мама приїжджає до нас щодня зранку, увечері їде, коли я чи чоловік додому приходимо. Весь день Артем з нею. Мама гуляє з ним двічі на день, годує, займається. Робить усе, що потрібне! Я спокійна, бо знаю, що мама з усім легко справляється.
Платимо менше, ніж справжній няні, звісно. Домовилися по тридцять гривень за годину. Це набагато нижче за ринкові ціни. Але в день виходить не менше десяти годин, а частіше більше. З десятої до сьомої ми точно на роботі, плюс майже дві години дорога, а іноді затриматися доводиться.
Рік тому мене покликали вийти з декрету на дуже вигідних умовах. Якраз Артемчику півтора роки виповнилося, і нам гроші були потрібні. Ми хотіли шукати няню, а мама каже – навіщо вам чужа людина? Дитина маленька. Давайте, каже, я буду у вас замість няні, все одно планую йти з роботи, платитимете мені, а не комусь. Ну ми з чоловіком порадилися і погодилися. Особливо після того, як на кількох потенційних нянь, що прийшли за оголошенням, подивилися.
Гроші були дуже потрібні, тому я пішла на роботу. І мама знає про нашу ситуацію, але гроші бере! У мене багато подруг дивуються, і я часто чую, що «ось моя б мама ні за що з нас не взяла ні копійки». А моя найкраща подруга розповідала, що у неї взагалі свекруха з дітьми сидить, але про якусь оплату і мови не може бути – це ж бабуся з рідними онуками залишається!
Нещодавно я згадувала, як вона у дитинстві до бабусі мене відправляла в село на все літо, давала там якісь гроші на морозиво, а бабусі не давала жодної копійки. Бабуся теж на пенсії була, і нічого, на думку не спадало з дітей за онуків щось брати. Натомість тепер мама від грошей не відмовляється!
Прикро, звичайно, але іншого виходу все одно немає. Хорошу няню за такі гроші ми точно не знайшли б. Мама – людина відповідальна, я їй повністю довіряю. Гроші, знову ж таки, краще платити своїм, ніж віддавати чужим.
Вчора я прийшла з роботи, віддала мамі 300 гривень, а вона глянула на годинник, мовляв, я трохи затрималася, тому недоплатила їй. Ми сіли вечеряти, вона заспокоїлася, сказала, що завтра знову прийде.
Так, я розумію, що мені вигідніше ходити на роботу і залишати дитину з мамою, але з самим фактом, що бабуся бере гроші за те, що проводить час з рідним онуком, я змиритися не можу.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
