fbpx
Життєві історії
Вчора я написала список, що нам потрібно купити на на свята. Але ввечері чоловік прочитав цей список і сказав мені, що відтепер він буде розпоряджатися нашими фінансами, а не я. Найбільше чоловік обурювався за ковбасу. Він і на перші свята радив мені не купувати так багато ковбаси, бо її ніхто не хоче їсти. Але я його не послухала, подумала, що будуть гості, то ж купила аж три палички різних копчених ковбас. Але чоловік мав рацію – ніхто ту ковбасу їсти не хотів, бо на столі було багато іншої смачної їжі. А тепер він знову у списку побачив ковбасу і сказав, що висновків я робити не вмію, тому відтепер він буде керувати нашими витратами

У нас в сім’ї гроші завжди були спільними. Ми живемо разом вже 8 років, маємо шестирічного сина. Працюємо обоє, правда, чоловік заробляє значно більше. Завжди було так, що я розпоряджалася сімейним бюджетом, чоловік нічого не мав проти, і я думала, що так буде завжди.

А вчора я написала список, що нам потрібно купити на другий Святий вечір і на свята. Підрахувала, скільки грошей на це треба і зранку планувала поїхати в магазин і все купити. Але ввечері чоловік прочитав цей список і сказав мені, що відтепер він буде розпоряджатися нашими фінансами, а не я.

Я спочатку подумала, що він жартує, але чоловік говорив цілком серйозно. Він вважає, що я дуже нераціонально витрачаю наш сімейний бюджет. Як приклад, нагадав мені, скільки їжі у нас залишилося після Різдва, яку практично ми викинули, добре, що хоч сусідка забрала свиням і курям, а не все пішло в смітник.

Найбільше чоловік взлився за ковбасу. Він і на перші свята радив мені не купувати так багато ковбаси, бо її ніхто не хоче їсти. Але я його не послухала, подумала, що будуть гості, то ж купила аж три палички різних копчених ковбас. Але чоловік мав рацію – ніхто ту ковбасу їсти не хотів, бо на столі було багато іншої смачної їжі. А тепер він знову у списку побачив ковбасу і сказав, що висновків я робити не вмію, тому відтепер він буде керувати нашими витратами.

Я була ошелешена, хоч чоловік і заробляє набагато більше за мене, але в економії, відкладанні грошей і плануванні бюджету він абсолютний профан. За 8 років, що ми разом, у нас бували різні фінансові ситуації: період безгрошів’я, втрата чоловіком роботи і мій декрет з мінімальними виплатами, але я завжди старанно економила і кожну зайву копійку відкладала на чорний день, тому з усіх цих труднощів нам вдалося вийти з мінімальними втратами. Звичайно, іноді доводилося брати гроші в борг, але обійшлося без прострочень по кредиту та інших неприємностей.

Чесно кажучи, я ніколи і подумати не могла, що мого чоловіка щось може не влаштовувати в тому, як я веду наш бюджет. Адже знаючи, що гроші не падають з неба, і що наша сім’я є самої пересічної, без багатих родичів і допомоги з боку, я ніколи не робила необдуманих покупок. Завжди думала насамперед про потреби чоловіка і дитини, а собі що-небудь купувала за залишковим принципом. Як виявилося – я робила це даремно, і мою самовіддачу ніхто не оцінив.

Намагалася достукатися до його здорового глузду, але чоловік уперся рогом: каже, що настав час йому взяти управління бюджетом в свої руки. Сказав, що йому набридло випрошувати у мене свою ж зарплату, і що хоче відчувати себе главою сім’ї, а не підкаблучником… А ще, він сказав, що якби відразу взяв керування фінансами в свої руки, то ми б зараз уже жили в своїй квартирі. А так як я бездумно, на його думку, витрачаю гроші на «ковбаси», то ми нічого з таким успіхом не наскладаємо.

Загалом, я не знаю, що чекає нашу сім’ю після такої «фінансової реформи». Тепер мені прийдеться випрошувати гроші в чоловіка на різні дрібниці. Неприємно це все якось, аж настрій святковий пропав.

Фото ілюстративне – freepik.

facebook