fbpx
Життєві історії
Вчора ввечері дзвонить мені мій чоловік і спокійним голосом говорить, що роботи у нього дуже багато, здають усі в офісі звіт, адже кінець місяця, а завтра йому на роботу дуже рано і тому він залишиться ночувати у нашої спільної подруги Зої. Вночі Анатолій зателефонував ще раз, запитав чи я не хочу поговорити з подругою, я сказала, що в мене немає настрою і я не налаштована на розмову, а сама поклала телефон. Чоловік зателефонував вже аж вранці і був здивований, що мені не сподобалася така ночівля

Я останнім часом дуже багато думала, але навіть не знаю, як тут бути в ситуації, яка склалася у мене зараз, нічого в голову не спадає. Можливо ви дасте мені слушну пораду, бо від неї залежить моє сімейне життя.

Три роки тому я вийшла заміж. За цей час у нас вже з’явилася дитина і ми встигли придбати хорошу квартиру, хоча й в кредит.

Спочатку у нас все йшло добре, була справжня злагода у нас в сім’ї. У мого чоловіка Анатолія дуже хороша робота, гарна зарплата. Але, як часто буває, що щось пішло не так.

Фірма Анатолія вирішила змінити своє місце розташування і співробітників поставили перед вибором: йти за компанією в сусіднє місто, воно знаходиться не дуже близько від нас, або шукати собі вже іншу, нову роботу, а в нашому місті з цим дуже важко, на жаль, тут взагалі роботу непросто знайти, що вже казати про хорошу зарплату, яку отримував мій чоловік.

Після довгих роздумів на сімейній раді нами з Анатолієм було вирішено, що чоловік все ж залишиться працювати у своїй фірмі, він не буде змінювати місце роботи. Ось тільки величезний мінус у всьому цьому – дорога до офісу і додому займає дуже багато часу, особливо в час-пік, коли дороги дуже перегружені автомобілями і всі в один час повертаються з роботи додому. Але і до цього ми потихеньку почали звикати. Це все було, до останнього випадку, який мене дуже засмутив і поставив переді мною зовсім іншу картину нашого сімейного життя.

Ось ввечері вчора дзвонить мені Анатолій і каже, що на роботі у них зараз усі працівники перенавантажені, дають в кінці року різні звіти, роботи нереально багато. Працювати доведеться йому допізна, а завтра на робочому місці потрібно бути з самого раннього ранку. Загалом, додому він сьогодні не приїде. І таким собі спокійним голосом повідомляє, що ночувати сьогодні залишиться у нашої спільній подруги Зої.

До слова сказати, дружимо ми з Зоєю з самого інституту, разом орендували квартиру колись довгий час, разом ходили на вечірки в молодості, проводили вдвох багато часу колись.

Після інституту Зої запропонували хорошу посаду в сусідньому місті, а я відразу тоді вийшла заміж за Анатолія. Спілкуватися ми стали менше, але дуже часто ми з нею зідзвонюємося, багато спілкуємося, усе одна одній розповідаємо.

Але ось до того, щоб мій власний чоловік залишився у неї з ночівлею я, чесно кажучи, не була готова до такого повороту обаставин. Які б не були ми з нею хороші подруги, як на мене, але вона все-таки не сестра і не мама йому, а цілком симпатична і до того ж розлучена жінка, яка знаходиться в пошуку своєї долі.

На мої заперечення чоловік так спокійно відповів мені відразу, що це все якісь нерозумні мої думки, що даремно я не довіряю йому, він не такий і взагалі, кохає тільки мене і я у нього одна єдина на цілому світі.

Увечері подзвонив мені ще раз, запропонував поспілкуватися з подругою Зоєю. Я сказала, що у мене зовсім немає настрою, на розмови я не налаштована і відразу сама поклала телефон.

Зранку він мені знову зателефонував, став питати, як я себе почуваю. Я не змогла стримати емоції і висловила йому все, що я думаю з приводу таких ночівель у якоїсь жінки. Я сама цілу ніч не могла заснути, не виспалася зовсім, різні думки роїлися в моїй голові, і я не можу назвати їх хорошими.

Я чоловікові тоді запропонувала поставити себе на моє місце – сподобалося б йому, якби я залишилася ночувати у його друга, наприклад? Так він на мене ще й образився, і поклав сам телефон.

Тепер ось чекаю його з роботи, і сама не знаю, що робити далі. Чоловіка свого я щиро кохаю, та й він мене теж. Але я не розумію, як можна залишитися ночувати у іншої так просто без моєї згоди, адже він прекрасно розумів, що я проти цього, що мені це не подобається. Я сама ніколи б не вчинила так з Анатолієм. Навть не знаю, як з ним говорити і що буде далі?

Можливо, хтось був на моєму місці, якась жінка зрозуміє мене і скаже, що мені робити, дасть якусь мудру пораду, бо я вже й не знаю, що думати, так себе накрутила.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page