Вчора подруга мені подзвонила, стала питати пораду, як далі бути. Тамара аж заплакала, каже так довго чекала цього дня, а коли він настав, то задумалася.
Справа в тому, що мою подругу 2 роки тому залишив чоловік, а вона сама залишилася з донькою, якій, на той час було 7 років.
Тамара, дякувала долі, що вони жили в її квартирі і, коли чоловік пішов від неї, вона не залишилася без житла, адже з двома дітьми це було б ну дуже важко.
Тамара ще б не так хвилювалася через розлучення, якби не розуміння того, що чоловік її залишив через іншу жінку, набагато молодшу і красивішу ніж вона. Моя подруга не раз бачила свою суперницю і не могла навіть пробачити собі. що та краща за неї, така весела, безтурботна, доглянута – повна протилежність Тамарі.
Загалом таке розлучення моя подруга переживала дуже важко.
Вони з чоловіком ще й на одній фірмі працювали, то це ще важче було. В очі їй наче нічого ніхто не казав, але різні плітки часто доходили до неї.
Через це Тамара звільнилася. Мені було дуже прикро, адже вона мала гарну роботу, заробляла добре, та не могла бути на одній фірмі з чоловіком, ще й слухати різного роду платки.
Я вважаю, що чоловік її вчинив дуже недобре, це він мав звільнитися, а не вона, але, дякуючи долі, подруга згодом знайшла непогану роботу. Платили там, правда, менше, але зате робота близько біля дому, а це дуже добре, коли сама виховуєш двоє дітей.
Колишній до Тамари приходив зрідка, щоб побачитися з дітьми. Поки вони ще були офіційно не розлучені, Тамара часто просила повернутися його до сім’ї, та він і слухати не хотів, казав, що з тією іншою йому добре, саме вона доля його.
Тамара чоловіка дуже кохала, тому важко вона пережила розлучення, я, як могла завжди підтримувала її.
Згодом Тамара звикла до того, що вона одна, покластися ні на кого, чоловік повертатися не збирається, давно її на іншу проміняв, тому стала займатися своїм лише життям і присвятила себе власним дітям.
Тамара записалася на фітнес, стала частіше ходити в салони краси, а не в дешеві перукарні. Займалася дітьми і собою, їй допомагали батьки.
Згодом моя подруга розквітла, ніби помолодшала, і я бачила в ній щасливу жінку.
Я щиро раділа за неї.
А вчора ввечері мені подруга подзвонила, розгублена така, плаче, не знає, що робити.
Чоловік хоче повернутися в сім’ю. Приходив до неї з подарунками, весь вечір вони сиділи, розмовляли. Загалом розлучається він з тією жінкою, не склалося в них, він старший, вона молодша, хоче гарного життя.
Чоловік подруги щиро просив вибачення, цілий вечір вибачався, казав, що то було якесь незрозуміле захоплення, більше такого не повториться.
Діти дуже зраділи татові, просять маму, щоб він залишився і Тамара вже каже, що вони так добре всі ці роки жили, до зради чоловіка, він, дійсно, дуже хороший сім’янин.
Та Тамара каже, що вже звикла жити сама, не потрібно готувати їсти з ранку до вечора, прати гору чоловічої білизни, не потрібно доглядати ще одну дорослу людину і не знає, чи варто далі жити з ним, коли він її не цінував, коли залишав, як йшов до іншої.
Тамара розгублена, запитує мене, що робити, адже дітей шкода, вони люблять батька і вони, наче весь час добре жили.
Але що їй порадити я сама не знаю? Невже зрадники змінюються в реальному житті?
Чи варто Тамарі знову довіряти цій людині?
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.
