Ця неприємна сцена відбувалася далеко не вперше – касир супермаркету здивовано дивилася на Валентину, Валентина вичікувально дивилася на Мирослава, а він незворушно складав покупки в пакети.
– Що? Я гаманець вдома забув, – традиційно відповів чоловік.
Валентина дістала свій, полегшено зітхнула тому що грошей вистачило. Всі десять років сімейного життя з Мирославом вона відчувала себе дуже незахищеною. Вона ніколи не знала в який момент їй доведеться дістати гаманець і розплатитися. Одяг для сина, квитки у відпустку, рахунок в ресторані.
У ресторані з ними одного разу трапилася іскрометна ситуація. Вони були у відпустці, вирішили відзначити останній вечір в затишному кафе на набережній, а коли справа дійшла до оплати рахунки, Мирослав безтурботно повідомив що у нього немає грошей. У Валентини в той вечір грошей теж не виявилося. Реально вона всі свої запаси витратила за час відпустки, і Мирослав знав про це, але вирішив перевірити.
Йому довелося бігти в готель за грошима, а Валентина з дворічним сином залишилася за столиком. З номера Мирослав подзвонив, запитав де у неї гроші лежать. Тоді йшов третій рік їхнього спільного життя. Вона ще сподівалася що все зміниться.
При цьому Мирослав був досить забезпеченим чоловіком. Зірок з неба не хапав, але потреби ніколи не відчував, на відміну від Валентини та її сім’ї, яка важко пережила дев’яності із затримками зарплати і порожнім холодильником. Тому вона чіплялася за цю стабільність і забезпеченість, яку десь глибоко в ньому бачила і цінувала.
Подруги їй заздрили – другого такого чарівного красеня треба було довго шукати. А ще у нього почуття гумору і романтична професія – він письменник і перекладач. Творча особистість, з публікаціями, авторськими гонорарами і панськими замашками.
Одного разу вони розлучилися. Він зустрів жінку, яка його розуміє і має потребу в ньому. За ці пів року, що вони жили нарізно, Валентина влаштувалася на нову перспективну роботу, накопичила грошей і купила квартиру в кредит. Виявилося, вона цілком самостійна і самодостатня.
Але Мирослав повернувся. Тому що вона найкраща і нічого від нього не вимагає. Всім навколо від нього тільки гроші і потрібні, а з нею він розуміє що його люблять, люблять просто, а не за його гроші.
І вона розтанула і все пробачила. А у нього з’явилося дуже багато претензій – що вона постійно на роботі, не готує обіди і вечері. І вона намагалася бути хорошою дружиною і матір’ю, але він все одно був незадоволений.
Сьогодні Валентина насилу повертає борги по кредитах. Мирославу доводиться ходити в магазин і купувати продукти. Валентині нема на що. Іноді вона виставляє йому претензії, що він купує тільки макарони, хліб і воду.
У ці моменти чоловік у відповідь нарікає їй що вона в житті ні про що не подбала, навіть подушки безпеки немає, на відміну від нього. Тільки він свої заощадження їй не довірить, а то вона свої гроші спустила і його спустить.
Найцікавіше, що Валентина розуміє, що їй з ним погано, що сама вона швидше і краще впорається з цією ситуацією. Але чи то сина шкода, чи то страшно втратити макарони з майонезом, які він купує… Так і живуть, без грошей, без радості, і без надій.
Найгірше, вона це розуміє, буде попереду, коли вона впорається зі своїми труднощами, поверне кредити, почне заробляти, і він знову завжди буде забувати гаманець, а їй доведеться платити. Зате у неї є чоловік – забезпечений і надійний…
Фото ілюстративне – mamaschool.info.
