Вчора до Світлани знову приходив батько, сказав, що і квартиру їй віддасть і авто своє, аби лише вона його пробачила.
На старості років він залишився один, грошей в нього вистачає, а от родина давновідвернулася.
Батько говорив Світлані, що нічого йому не потрібно, лише хоче мати доньку поруч, гратися з її синами, своїми онуками. Вже він на схилі літ лише зрозумів, що за гроші щастя не купиш, головне родина і рідні люди поруч.
Колись Микола покинув матір Світлани, знайшов собі іншу, але й з нею потім не склалося, він став іншу шукати. Микола в молодості мав грошей багато, хотів життю радіти, подорожувати, він ще тоді зрозумів, якщо сидітиме з жінкою і дітьми на одному місці – майбутнього хорошого йому не бачити.
Так і поїхав собі спокійно, подав на розлучення. Про дружину і доньку забув назавжди, хоч справно щомісяця приходили аліменти від нього.
Минали роки, у Світлани вже своя сім’я, чоловік та діти. Правда живуть небагато, в невеличкій трикімнатній квартирі, в якій років 10 не було ремонту. Рахують кожну копійку, бо мама зараз недобре себе почуває, їй ще й догляд потрібен. І Світлана знає, що в батька гроші є, він і їм допоміг би і мамі, та мати доньку ніколи не пробачить за це, вона й досі не вибачила свого чоловіка.
Жінка знає, що життя її і життя її рідних зміниться, коли вона впустить батька в своє життя, він заможна людина, може легко їм допомогти. Але, як сказати мамі? Вона ж не вибачить доньку? Чи тримати від неї в таємниці, що Світлана помирилася з батьком?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
