fbpx
Життєві історії
Вчора чоловік зарплату отримав, здавалося б, ура! Але яке там. За квартиру заплатили, за зв’язок, борги роздали, один раз купили продукти – і сьогодні у мене в гаманці вже одні копійки, до авансу не доживемо. У матері позичати вже незручно. Не знаю що робити. Я чоловікові сказала, що буду подавати на розлучення, поїду до мами, але втрутилася свекруха: “Не можна так, ви сім’я, чоловік твій робить, що може, на дивані не сидить, а ти на нього бурчиш на рівному місці, подивися на себе з боку”. А я не дочекаюся розлучення, ось тоді заживу

– Останнім часом у мене вже сил ніяких немає, я втомилася від безгрошів’я, – розповідає 38-річна Орися. – На дітях економлю, не можна так, сама розумію, але по-іншому не виходить. Вчора чоловік зарплату отримав, здавалося б, ура! Але яке там. За квартиру заплатили, за зв’язок, борги роздали, один раз купили продукти – і сьогодні у мене в гаманці вже одні копійки, до авансу не доживемо. У матері позичати вже незручно. Не знаю що робити!

У Орисі і її чоловіка двоє дітей: школярка-третьокласниця і синові 6 років, тому витрат в родині чимало. Добре ще, що квартира у них своя – батьки допомогли купити маленьку однокімнатну відразу після весілля. Тісно, ​​але зате хоч за оренду платити не потрібно і кредит віддавати не приходиться.

Чесно кажучи, вони зараз і банальну комуналку ледве тягнуть.

– За групу подовженого дня треба заплатити терміново, на випускний з садка здати – мені вже написали, що якщо до кінця тижня не здамо хоч частину, на випускний не йдемо! – розпачливо загинає пальці Орися. – Доньці куртку треба нову, рукави вже короткі. А у сина все мале, все треба купувати з нуля. На які гроші? Ніяк не збагну!

До недавнього часу Орися подібними питаннями голову собі не забивала: чоловік непогано заробляв, і на необхідне їм вистачало. Звичайно, вони не шикували особливо, але дозволити собі могли багато чого з того, про що зараз і не мріють: обновки, поїздки, подарунки друзям, спонтанні посиденьки в кафе, піцу на замовлення, квіти і сюрпризи. Нечасто, але все ж, час від часу.

А рік тому чоловіка Орисі раптово скоротили на роботі, і все їхнє життя встало з ніг на голову.

Це при тому, що без роботи чоловік довго не сидів. Не знайшовши хорошої роботи, через пару місяців після звільнення чоловік пішов працювати туди, куди його взяли. Так, з гігантськими втратами всюди, де можна: і в зарплаті, і на посаді, і в престижі. Якщо раніше він отримував на руки 15 тисяч, то на новій роботі йому платять тільки 7 тисяч.

Причому, за ці скромні гроші він працює дуже важко.

– Ну а що робити! – зітхає чоловік Орисі. – 7 тисяч гривень все ж більше, ніж нічого. Роботи немає! Я чесно шукав, вдень і вночі сидів в інтернеті, піднімав знайомства. Трапиться щось краще – я, звичайно, піду. Ні хвилини зайвої на цій роботі не залишуся!

Втім, щоб щось трапилося, треба шукати, а на пошуки у нього просто немає сил. Приїхавши додому майже в ночі, він, перекусивши, падає спати. Вставати йому рано, адже добиратися до нового офісу доводиться дуже далеко.

Ні, Орися у чоловіка на шиї не сидить, сама теж працює, навчає дітей дошкільного віку в центрі розвитку малювання. Зарплата у неї, звичайно, невелика, оскільки годин трохи, але зате в цій роботі купа інших плюсів. Близькість до будинку, наприклад, відносно вільний графік, дуже хороший колектив, можливість самій забирати зі школи і садка власних дітей, не наймаючи для цього нянь.

До речі, величиною її зарплати в дитячому центрі чоловік ніколи навіть не цікавився – це були гроші самої Орисі, на манікюр, перукарню, косметику і всякі інші приємні дрібниці.

– У нас як в анекдоті! – розповідала раніше Орися. – Гроші чоловіка – сімейний бюджет, а гроші дружини – тільки гроші дружини.

Зараз з цією системою давно все забуто: Орися вкладає свою зарплату в сім’ю, щоб так-сяк зводити кінці. Який вже там манікюр. Звичайно, їй все це страшенно не подобається, вона злиться. А останнім часом все частіше стала думати, що такий стан справ – зовсім не тимчасовий, а тепер коли б не постійний.

Мабуть, ситі часи для їх сім’ї скінчилися, прийшли часи важкі та непосильні.

– В голові думки тільки про гроші! – скаржиться Орися. – Скільки їх залишилося, де взяти, як дожити. Набридло! Поговорила з мамою своєю, серйозно думаю вже про розлучення. Одній мені буде легше. Мама буде сидіти з дітьми, вона не проти, вони великі вже. Я знайду нормальну роботу, на аліменти подам. Квартиру продамо, поділимо. Так одне те, що годувати не доведеться дорослого чоловіка, вже полегшення для мене. 7 тисяч гривень заробляти в столиці – ну це я не знаю, ще пошукати треба таку ще роботу.

А тут ще свекруха підлила воду в вогонь. Подивилася на спілкування Орисі з чоловіком на дитячому святі і стала вчити невістку життя: “Не можна так, ви сім’я, чоловік твій робить, що може, на дивані не сидить, а ти на нього сваришся на рівному місці, подивися на себе з боку”.

– Поки він хороші гроші отримував, був потрібен! – дорікала Орисі свекруха. – А як грошей стало менше – виходить, не потрібний став?

Орися же вважає, що на 7 тисяч гривень – це не життя для сім’ї з чотирьох осіб. І якщо чоловікові потрібна сім’я, він в такій ситуації повинен навиворіт вивернутися, але щось придумати. А не сидіти майже рік на копійчаної зарплатні.

Орися серйозно настроєна на розлучення, вже дочекатися не може, коли заживеться їй легше без чоловіка.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook