fbpx

Вчора чоловік отримав зарплату, а сьогодні поїхав, оплачувати борг колишній дружині. А ще, в дочки від першого шлюбу через кілька днів день народження, то ж вона захотіла новий телефон. В результаті, я плачу за все сама, але наше спільне життя теж потребує чималих витрат, а чоловік лише розводить руками, мовляв, грошей нема

От чесне слово, я досі не розумію, для чого мені було ще раз виходити заміж в 40 років. І мама мене попереджала, що не варто узаконювати стосунки. Але я нікого не послухала і розписалася з Василем. Він, як і я, теж був розлучений.

Але до мене у мого чоловіка було два шлюби. Від першого шлюбу – дочка (виховали її чоловік і його батьки). Колишня дружина поїхала і рідко бачилася з дочкою.

Тепер дочка підросла і поступила на платне відділення в коледж, питання вступу вирішували свекор зі свекрухою і до відома про те, що потрібно буде платити, поставили чоловіка в самий останній момент, коли дізналися про провал іспитів за балами і вирішили термінове оформлення на платне відділення.

Чоловік в цей час був на роботі. За навчання платить чоловік. Тепер дитина вчиться, а його батьки дають гроші на матеріальні витрати, купують подарунки, а чоловікові надають рахунки заднім числом. Дівчинка взагалі не в курсі, що за все платить тато! Живе вона зараз разом з мамою і її співмешканцем в місті і привозить їм щомісяця суму у вигляді зарплати.

З другою сім’єю чоловіка ще складніше. У другої дружини був цей шлюб не першим. Жінка живе за рахунок аліментів двох своїх колишніх чоловіків. Жінка ніколи не працювала.

З моїм чоловіком вони народили дитину, яка в ранньому віці дуже хворіла. Тому, тепер крім аліментів, чоловік витрачається ще і на лікування дитини.

В результаті – у першої дружини плата у вигляді додаткової зарплати за утримання дочки. У другої – шикарні ремонти, життя в своє задоволення (діти часто з бабусею, є факти, що мама їм толком не готує, може витягнути сиру сосиску з пакета і сунути дитині, все! Поїв).

Таким чином, чоловік віддає приблизно 75% зарплати колишнім дружинам. Зрозуміло, що при такому розкладі, мені сподіватися на гроші чоловіка просто марно. Але наше спільне життя теж потребує чималих витрат, а чоловік лише розводить руками, мовляв, грошей нема.

В результаті, я плачу за все сама, наші комунальні, кредит, ремонт затіяла, але дуже скромний, поки тільки в одній кімнаті. Будинок в моїй власності (оформленням займалася недавно, теж на свій заробіток), їжа, одяг. Вчора чоловік отримав зарплату, а сьогодні поїхав, оплачувати борг другій дружині. А ще, в дочки від першого шлюбу через кілька днів день народження, то ж вона захотіла новий айфон. Коротше, гроші знову пішли!

У мене теж дочка від першого шлюбу. Доросла. Виросли ми без батька і його аліментів. Зараз вона працює, я не можу дозволити їй матеріальну допомогу більше двох тисяч на місяць. Вона знає ціну грошам, просить дуже рідко і по дрібниці, коли на щось не вистачає.

Я часто сиджу і думаю – а навіщо взагалі мені цей шлюб? Так, щоб про людське око мати чоловіка? Я ж з ним ніколи ні до чого не дороблюся, адже ростуть діти, а разом з ними ростуть і витрати. Тепер я розумію, що не варто було поспішати з шлюбом, але що тепер вдієш…

Фото ілюстративне – riavrn.

You cannot copy content of this page