Вчора я попросила чоловіка відвезти нас з сином в центр дитячої творчості, який знаходиться в іншому кінці міста. Він пообіцяв, що повезе, але зранку нам зателефонувала його мама і сказала, що саме сьогодні їй треба на ринок. І чоловік повіз свою маму, а ми з сином добиралися півтора години автобусом.
Разом ми з чоловіком вже 7 років. До шлюбу у мене була машина, не нова, але в відмінному стані. Коли ми одружилися, чоловік захотів купити машину, сказав, щоб я свою продала, бо для сім’ї вистачить і однієї машини.
Я продала і про це тепер дуже шкодую. Вже кілька років прошу чоловіка купити мені машину, але він каже, що два авто нам забагато. Так, ми маємо машину, нову, дорогу, тільки взятий на неї кредит виплатили, але на ній їздить мій чоловік. Він чомусь не хоче їхати на роботу громадським транспортом, а я із двома дітьми повинна їздити автобусом у поліклініку, магазин та на прогулянки до парку.
Якраз у парк нам і треба їхати п’ять зупинок автобусом чи маршруткою. Це дуже важко. З двома дітьми, один з яких постійно на руках, з коляскою та сумкою з їжею, водою, іграшками та всякими дрібничками. З машиною мені було б значно зручніше.
Зараз я шкодую, що послухала чоловіка, але тоді він по-іншому говорив, обіцяв, що виплатимо цю та купимо мені. Мої батьки ще тоді попереджали, щоб я гроші не вкладала у спільну машину, бо знали, що вона буде не наша, а його.
Але ж я послухала чоловіка, а не батька та матір! Тепер діти змушені їздити в автобусі, щоб їхній тато з комфортом добирався на роботу.
Через це у нас постійні непорозуміння, але чоловік і не думає дати мені машину хоча б кілька днів. Я пропонувала користуватися нею по черзі, але нічого не вийшло. Чоловік сказав, що поки я в декреті, машина мені не потрібна, а коли вийду на роботу, він мене підвозитиме. Я не вірю у його обіцянки.
Дітей возити в цій машині він теж не поспішає. Чоловік сказав, що діти можуть пролити сік, витерти брудні руки об дорогі чохли. Але ж це його діти.
Зате своїй мамі він ніколи не відмовляє. Спочатку вона попросила чоловіка відвезти її в поліклініку, потім звикла і тепер щоразу її потрібно возити то на ринок, то забрати від сестри.
А вчора чоловік мені сказав, щоб мої батьки купили мені авто, йому відомо, що мої батьки восени продали дачу і гроші у них є. Каже, нехай вони подарують тобі машину на Миколая.
Я про це батьків навіть не збираюся просити. Вони мене попереджали, що якщо я продам свою машину, то залишуся без нічого.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
