Степан народився і виріс в селі, а в місто приїхав спочатку вчитися, а потім залишився працювати. От на роботі ми і познайомилися. Після весілля ми пішли жити до мене. В трикімнатній квартирі в одній кімнаті оселилися ми, в іншій мама, а в третій живе наша бабуся.
Спочатку все було добре. Потім виявилося, що чоловік любить прикладатися до оковитої. Я неодноразово говорила, що мені все це дуже не подобається, чоловік обіцяв виправитися. Але після народження дитини ситуація тільки погіршилася через матеріальні проблеми.
Я в декреті, декретні маленькі, зарплату в дім більше не приношу. Грошей не вистачає. Живемо на зарплату чоловіка і пенсії моїх мами і бабусі. Тобто бюджет у нас всіх спільний.
Степан за вдачею людина скупа. І зараз зовсім став неадекватним. Почав вимагати звіту, на що ми з мамою витрачаємо гроші. Мені він ще більш-менш вірить. Але маму мою він дуже не любить, причому безпідставно. Він переконаний, що вона краде і ховає його гроші із спільного бюджету при кожному поході в магазин.
Тим часом, у мами не можна сказати, щоб вже зовсім маленька пенсія. Вона всю її віддає в сплату квартплати і купівлю продуктів чи засобів для дому. Мама зовсім нічого не залишає собі. Одяг купує собі дуже рідко. Сказати, що мама живе на утриманні у мого чоловіка, я не можу. Адже це зовсім не так.
Пенсія бабусі зовсім маленька. Бабуся намагається відкладати її всю на чорний день, щоб якщо щось станеться, ми не мали проблем. Але кожен місяць нам не вистачає грошей на життя, і ми зичимо у неї її гроші, а потім повертаємо. Їсть бабуся зовсім мало. Тому про неї теж не можу сказати, що вона повністю на утриманні у мого чоловіка.
Начебто, так, пенсію вона відкладає, а живе за наш рахунок. Але при цьому на неї витрати зовсім маленькі, а без її грошей все одно ми прожити нормально не можемо. Вона нас виручає. Та й зрештою, гроші які вона збирає, в результаті знадобляться нам, а не їй.
Я стала збирати чеки з магазинів і кожен місяць звітувати перед чоловіком, які суми, куди і на що пішли. Думала, він переконається, що все чесно, і заспокоїться. Але після чергового непорозуміння він висунув ультиматум. Зажадав, що ми тепер будемо жити окремим бюджетом від моїх мами і бабусі. Мовляв, він сам буде ходити в магазин. А нашу частину за комунальні послуги він буде віддавати мамі гроші.
Але я обурена такою пропозицією чоловіка. Я вважаю, що цим ми дуже образимо моїх найрідніших людей. Адже мама, як би їй не було важко, ніколи не шкодувала для нас їжі. Та й в квартиру свою нас радо впустила, щоб ми не витрачалися на знімне житло. Але чоловік цього не оцінив.
Я ще сподівалася, що він змінить своє рішення, але вчора він купив новий холодильник. Сказав, що наші продукти будуть зберігатися там. Я просто не знаю, що мені робити, як я маю їсти дорогу ковбасу чи сир, в той час як мої мама і бабуся будуть їсти пісний борщ? Не по людськи це якось виходить.
Фото ілюстративне – LovePlanet.
