Вчора був день народження у моєї свекрухи. Відзначала вона його сьогодні в дорогому ресторані, зібралися всі її родичі та друзі родини, всі, крім сина, мого чоловіка.
У цей день ми повинні були йти на весілля до моїх родичів, вони нас ще заздалегідь запросили, але на весілля ми теж не пішли. Останні два тижні погано себе почуваю, призначили лікування, чоловік сказав, що буде зі мною вдома, якщо чесно – не до весіль зараз. Ми віддали наш подарунок молодим моїм батькам, передадуть нареченим і від нас щиро привітають.
Мої свекри затіяли великий ремонт у своєму будинку і вирішили вони його зробити за рахунок своїх дітей, яких у них аж троє.
З чоловіком ми багато розмовляли на цю тему. Він мені обіцяв, що на сімейний бюджет це не вплине, адже він домовився зі знайомим, що той йому дасть в борг грошей, а чоловік буде підробляти по вихідних і все сам поверне.
Але мене такий варіант теж не влаштував зовсім. По-перше, і так ми в кредитах по вуха, а чоловік ще далі хоче в борги влізти. По-друге, чоловік багато і добре працює в будні, і щоб далі так було, то потрібно у вихідні відпочивати, а не ходити втомленим 24 години на добу. Плюс мені потрібен чоловік, а дітям – тато, і вихідні щоб проводили сім’єю всі разом, а то хіба життя, якщо він постійно те й робитиме, що працюватиме, він так довго не зможе.
Далі пояснила чоловікові, що недобре і не справедливо допомагати одним батькам і не допомагати другим. У моїх батьків теж є старенька дача, там будинок похилений зовсім, дах треба капітально ремонтувати, щось ще переробити. Але у них навіть на думці немає просити у дітей гроші і за їх рахунок все зробити. Сказала, що якщо чоловік буде допомагати своїм батькам, то я допоможу своїм. Або ми обопільно вирішимо це питання разом. Чоловік зі мною відразу погодився.
Вирішили, що можемо взяти з накопичених нами грошей на машину і відпустку 50 тисяч гривень, розділити навпіл і подарувати нашим мамам на дні народження, нехай докладають гроші та ремонтують свої будинки. Більшої можливості допомогти у нас немає.
Вчора чоловік перевів на картку своєї мами 25 тисяч гривень і відразу зателефонував привітати з днем народження.
Свекруха спочатку дуже зраділа:
– Спасибі тобі, синку, за подарунок! Ти у мене такий хороший!
Потім вона почала питати мого чоловіка коли він почне ремонт в їхньому будинку на першому поверсі робити і коли зрозуміла, що цей подарунок і є допомога на ремонт їхнього будинку, почала всерйоз обурюватися:
– Це дуже маленька сума для цього! Що ми зможемо з батьком на ці копійки самі зробити! Сестри і то більше витратять на цей ремонт! Це все твоя дружина тебе намовила проти нас, вона тобі не дає нам допомагати
Мама сказала і відразу кинула трубку.
Чоловік стояв зовсім здивований. Йому ця ситуація з ремонтом вже самому давно набридла, адже батьки лише про це говорять та гроші. Сестри вже почали ділити не тільки кімнати, а й решту території. Уже підключився чоловік старшої сестри, з пропозиціями виділити частки, дарчі, підписки про те скільки грошей він витратить на цей ремонт. Чоловікові від усього цього зовсім не хочеться спілкуватися зі своєю родиною.
Нарешті, після останнього дзвінка своєї мами він сказав:
– Усе! Я як обіцяв допоміг, як зміг. Далі нехай роблять і ділять той будинок самі, я в цьому брати участі не буду. Якщо хочуть, нехай ображаються.
Сьогодні на банкет до матері не пішов. Від свекрухи прийшло повідомлення який він нехороший та невдячний син, як він міг не прийти, як він її розчарував, ще й з ремонтом відмовився допомагати.
Чоловікові моєму, звичайно, дуже прикро, не очікував такої реакції від своєї рідної матері.
Якщо чесно, я навіть не здивувалася. Останнім часом, свекруха добре ставиться лише до своїх дочок та зятів, а нас взагалі за рідних людей вже й не рахують.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
