У моєї свекрухи є два сина, я – старша невістка. І якби мені років п’ять тому сказали, що моя свекруха, Софія Петрівна, полюбить Оксану, я б в житті не повірила! Вона ледве це пережила, коли молодший син одружився, як вона говорила, «На цій»! З села, без освіти, працювала продавцем телефонів, жила у подружки в гуртожитку. Софія Петрівна просто поперек дороги лягала, не пускала сина в РАЦС.
А тепер вона купує їм квартиру! Вчора були у неї на дні народження, вся родина зібралася, в тому числі і Оксана з чоловіком і дитиною. Я дивилася на них, і не впізнавала їх. Ближче молодшої невістки тепер у свекрухи нікого немає. Оксана від неї, виявляється, не вилазить. І дочку навчила підлещуватися, та віршик читала про «улюблену бабулечку». Свекруха встала, розплакалася і сказала про те, що допоможе їм з житлом! Як вдалося Оксані приручити свекруху – не зрозуміло.
Я дружина старшого сина Софії Петрівни, і, оскільки в шлюбі вже п’ятнадцять років, свекруху свою вивчила непогано. Софія Петрівна – людина з характером, пряма і дуже вольова. В людях вона бачить тільки погане, тому подруг і друзів у неї не було зроду, та й з нечисленними родичами пенсіонерка майже завжди в сварці.
Вічно з підібраними губами і незадоволеним обличчям, постійно з критикою. Слів не вибирає, говорить завжди те, що думає. Чужої думки не сприймає! Дуже важка людина! Тому спілкуватися зі свекрухою я намагаюся по мінімуму, і чоловік мене в цьому підтримує. Зустрічаємося на сімейних урочистостях два рази в рік. Скучити за Софією Петрівною в нашій сім’ї не встигає в родині ніхто – ні син, ні внуки (хлопчики тринадцяти і дев’яти років), ні я.
Наша допомога Софії Петрівні теж не потрібна, адже людина вона більш ніж забезпечена. У неї кілька квартир у власності, які вона здає. Плюс до останнього часу вона працювала, заробляла дуже добре. Живе скромно, гроші складає на рахунок. Нам Софія Петрівна не допомагає нічим, хоча і знає, що в нас квартира в кредиті. Тому я теж не відчуваю себе зобов’язаною і намагаюся спілкуватися зі свекрухою якомога менше.
Всі ці роки я взагалі вважала, що до моєї свекрухи взагалі не можна знайти підхід. Проте, як виявилося, я помилялася, бо у Оксани це вийшло! Хоча колись на початку їхнього знайомства свекруха ні бачити, ні чути про неї не хотіла. Була впевнена, що Оксана її синові не пара, і свою думку про дівчину, її батьків, її здібності, зовнішність і так далі, запросто висловлювала тоді ще майбутній невістці в очі.
Якби зі мною так розмовляли, як тоді з Оксаною, я б таку свекруху назавжди викреслила з життя! Ноги б моїй не було в її будинку! Проте Оксана поводилася абсолютно по-іншому. Вона ніби не чула висловлених гидот, не звертала уваги, закривала очі, вела себе зі свекрухою показово дружелюбно. Питала поради, раз у раз просила допомогти, навчити, слухала Софію Петрівну відкривши рот.
Я вважаю, що з її сторони все це суцільне лицемірство. Але так їй, дівчині з села, вдалося добитися прихильності багатої свекрухи. І тепер за це вона допоможе їм купити квартиру. А ми з чоловіком і далі все самі будемо тягнути. Але це ж несправедливо. У свекрухи мав би бути однаковий підхід до обох синів.
Фото ілюстративне – pinterest.
