fbpx
Життєві історії
Василько вийшов з гімназії і побачив, як за однокласниками приїжджали мами на дорогих авто, у красивих шубах, з гарними зачісками. А біля воріт чекала на нього його мама: Катерині трохи за 50, одягнена в стареньке пальто, на ногах стоптані чобітки, а на голові квітчаста хустина. Ввечері, коли вони прийшли додому, Василько сказав: – Мамо, давай і тобі ми купимо шубу. Та Катерина відмовилася, не розуміючи, що робить велику помилку

Катерині Павлівні зовсім трохи за п’ятдесят, але виглядає вона набагато старшою за свої роки. Одягається дуже скромно, речі свої і чужі, які їй подруги віддають, носить роками. У перукарні не буває ніколи, не стрижеться і не фарбується, засніжені сивиною волосся збирає в акуратний пучок, косметикою не користується, нігті стриже коротко. Загалом, багато років економить на собі, і це помітно дуже. Цього помітити неможливо.

Єдина їй близька людина – 10-річний син. Так вийшло, що особисте життя у Катерини Павлівни довго не складалося. Хоча начебто дівчиною вона була симпатичною, і чоловіки звертали на неї увагу у свій час. Але все якось не щастило, зустрічалися не ті люди. До того ж, мабуть, позначилося мамине книжкове, аж занадто добре, виховання. Загалом, принца Катерина не дочекалася, а в рік свого сорокаріччя один за одним пішли її батьки на небо, і залишилася в чотирьох стінах абсолютно одна на білому світі.

Напевно, це і направило її до непростого рішення – народити для себе.

– Як ти взагалі про таке можеш думати, – зітхали подруги. – Катерино, ну у тебе солідний вік уже. Ти все життя прожила без дітей, навіщо зараз вони тобі, тобі й допомогти зовсім нікому? Нудно – собачку заведи. Дитину ще ростити треба, багато років. Та ще, в наш час, ростити так, щоб не гірше інших. Як ти одна його піднімеш на ноги зараз? У повній сім’ї-то це буває непросто! Взагалі, чим ти думаєш? У тебе ні накопичень не має, ні захмарних прибутків, єдиний плюс – квартира своя, але ж це й теж не головне, бо не впораєшся ти сама з дитям малим, не зможеш сама його виховати. Ну і навіщо тобі вже таке на старості років?

Мабуть, в результаті таких розмов Катерина Павлівна твердо вирішила – викрутиться вужем, але у її дитини буде все. І ніхто не посміє говорити у мене за спиною, що вона в сорок років не може забезпечити своє єдине дитя, і тепер їй нема на що дитині черевики купити.

Синові, Василеві, десять, і у нього дійсно є все, і все найкраще. Перший час подруги намагалися віддавати Катерині для дитини ношені речі – візьми, мовляв, стане в нагоді, може, вдома ходити, або під куртку коли-небудь піддіне. Всі подібні спроби Катерина серйозно припинила раз і назавжди – не потрібно їй дитині чужі речі і все. Хтось і образився, не без цього. Втім, зараз вже всі змирилися і зрозуміли: для сина Катерина зробить все. Щороку возить його на море, купує найсучасніші гаджети, водить в кращу гімназію, одягає виключно в фірмовий одяг та взуття.

Звичайно, дається це все нелегко. Катерина постійно шукає різні підробітки для себе, економить на собі. Втім, ніколи не скаржиться. Син її зростає досить розвиненим, розумним хлопчиком, вихованим і привітним. Намагається вчитися, радувати маму. Він, здається, прекрасно розуміє, чого варто утримувати його на подібному рівні, навчати в цій гімназії, скидаючись на потреби класу і на подарунки вчителям по пів зарплати, а потім сидіти ночами над перекладами, аби закрити дірки в бюджеті.

Хоча, як всякий хлопчисько, звичайно, він хоче мати і планшет, і айфон. До того ж у однокласників всі ці речі – само собою зрозуміле. Але, з іншого боку, дивлячись на інших мам, що під’їжджають до гімназії на карколомних авто, в шубах і діамантах, хлопчикові трохи не по собі. Ні, він не те, щоб соромиться своєї немолодий мами в носінні старого пальто і стоптаних чобітьк.

Проте опускає голову і кожен раз сумно озирається – якщо хтось із однокласників щось скаже, сміючись, про його немодну маму. А сказати щось недобре можуть запросто в будь-який момент.

– Мамо, а давай тобі шубу купимо? – пропонує хлопчик. – І нові чоботи. А?

– Ой, та навіщо мені шуба та? – сміється Катерина Павлівна. – Куди в ній ходити? В супермаркет, чи що? Та ну, перестань. Ось якби ми жили в країні, ​​де морози сорок градусів, тоді так, а так з такими теплими зимами шуба не потрібна абсолютно. А чоботи у мене ще як нові. Навіщо купувати? Цей рік я їх ще точно доношу, а там, може, і ще на рік згодяться.

Хтось вкладає в нерухомість, відмовляючи собі в усьому, щоб виплатити кредит і в старості зажити і не перейматизя зовсім ні чим – Катерина все вкладає в свою єдину дитину, улюбленого сина. В освіту, виховання, в стосунки. Хоче, щоб у сина було краще життя, ніж у неї самої. Вкладає все, що є, без залишку. І, хоча всім каже, що не сподівається ні на яку допомогу від нього в старості – насправді звичайно ж сподівається.

Тільки от чи правильно вона робить сьогодні, що зовсім не звертає увагу на себе?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook