Я вийшла заміж в 60 років, а чоловікові моєму було 65. Ми обоє в свій час овдовіли, і жили заради дітей. А потім діти виросли, розлетілися, і стало зовсім сумно.

Ми з Василем Петровичем часто і в церкві зустрічалися, і так, на вулиці. Він все скаржився, що вдома багато жіночої роботи назбиралося. От я, чисто по-людськи, ходила до нього, допомагала. А він до мене заходив, коли мені було потрібно допомогти.

А якось мені Василь Петрович і каже, чого нам ходити туди-сюди, давай жити разом, все ж на старості веселіше. І я погодилася, але з умовою, що ми офіційно розпишемось. Бо інакше як людям в селі в очі дивитися?

Василь теж вважав це правильним кроком, тому погодився. Ми живемо разом уже вісім років. За цей час Василь багато хворів, і все було на мої руки. Його єдина донька живе в іншій області, і практично ніколи не приїжджала. Вона відразу не одобрила наш шлюб, бо вважала, що я через будинок з її татом живу.

Чоловік просив мене не зважати на слова і поведінку своєї доньки, мовляв у нас своє життя, а у неї своє. Коли Василь серйозно захворів і потрібні були великі гроші, я порадилась з своєю донькою, і з її дозволу продала наш город, який мав би бути спадщиною для моєї доньки.

Але вона мене підтримала, що треба рятувати Василя Петровича, а земельна ділянка не найважливіше, що може бути в житті.

Майже пів року лікування дало свій результат, Василь одужав, і в знак вдячності переписав на мене свій будинок. Я спочатку навіть сама цього не знала.

Але нещодавно до нас приїхала його дочка, вперше за довгий час. Покрутилася трохи, а потім сказала, навіщо приїхала – їй дуже потрібні гроші. Тому вона б хотіла, аби батько продав будинок, і пішов жити до мене, мовляв, ми пожили трохи у Василя Петровича, а тепер можна трохи і у мене.

Нас відверто обурила пропозиція Дани, адже вона не витратила жодної копійки на лікування батька, а тепер приїхала, і так зухвало розпоряджається його майном.

Василь сказав доньці, що вона не є спадкоємицею будинку, що він все переписав на мене. Дана спочатку не повірила, а потім звинуватила мене у всьому. Поїхала, і сказала, що знати батька не хоче.

Мені дуже прикро, що все так сталося. Виходить, що через мене у них зіпсувалися стосунки. Хоча Василь заспокоює мене, каже, що я тут ні до чого, що це його рішення і змінювати його він не буде.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.