Іван зателефонував з самого ранку. Чоловік так рано ніколи не дзвонив, тому Люба відразу зрозуміла, що щось тут не так.
Сухо запитав як справи, і відразу сказав, що хоче розлучення.
Люба швидше могла сподіватися на те, що сніг влітку випаде, ніж на те, що її чоловік захоче розлучатися.
Разом вони вже майже 20 років, ростять двох дочок. Люба вийшла заміж в 17 років, з Іваном її познайомила мама.
Він був сином її доброї знайомої, прийшов з армії, шукав роботу. А Люба лише щойно школу закінчила.
Іван відразу сподобався дівчині, та й видно було, що і вона йому припала до душі.
Зустрічалися пів року, а потім Іван прислав старостів. Після весілля Люба переїхала до Івана в трикімнатну квартиру, в якій він жив з своєю матір’ю.
Через три роки свекрухи не стало, і мама Люби переїхала до них. Спочатку говорила, що це тимчасово, а потім всі зрозуміли, що теща в них надовго, якщо не назавжди.
Батьки Люби розлучилися, проживши разом майже 25 років.
Батько привів додому молоду дружину, а мама не знайшла нічого кращого, як поселитися в доньки у зятя квартирі.
Спочатку вона говорила, що поживе у них кілька місяців, допоможе ростити внуків, молодша дівчинка якраз нещодавно народилася.
На перших порах присутність мами і справді була виправдана, адже Любі було важко самій впоратися з двома малими дітьми.
Але потім діти підросли, мама наміцно зайняла собі одну з трьох кімнат, найменшу, правда, і не збиралася нікуди їхати чи щось шукати.
Іван не раз говорив тещі, що вона цілком могла б ще поїхати за кордон і собі на квартиру заробити, але теща, якій ледве виповнилося 50, постійно повторювала одне і теж – мовляв, куди мені їхати в мої роки! Ви молоді, ви і їдьте!
Так Іван одного разу і не витримав, знайшов бригаду, яка працювала в Польщі на будові, зібрався і поїхав.
Так відтоді по заробітках і мотається. Додому приїжджає лише два рази на рік, на кілька днів на свята.
Люба була дуже рада, адже чоловік почав непогано заробляти, всі гроші присилав додому, і їй, і донькам, і навіть мамі на все вистачало.
Мама Люби, теща Івана, теж раділа, бо зятя вдома не було, а це дозволяло їй бути повноправною господинею.
Своєю донькою вона керувати вміла. Так і жили, обидві не працювали, сиділи вдома, чекаючи на перекази Івана з-за кордону.
Прикривалися тим, що займаються вихованням дітей. Тим часом, доньки Люби вже виросли, одна в університеті вже вчилася, а інша якраз школу закінчувала.
Люба і її мама думали, що так буде завжди, вони сидітимуть вдома, а Іван буде для всіх заробляти.
Але, як виявилося, у нього самого були інші плани. Він знайшов заміну Любі, познайомився в Польщі з якоюсь заробітчанкою з України і вирішив з нею почати життя спочатку.
Діти виросли, про них він подбає. А дружині сказав, щоб вони з матір’ю нове житло собі шукали, бо цю квартиру він збирається продавати.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
