Останні приготування добігали до кінця. Варвара ретельно збирала речі, бо донька обіцяла, що на початку листопада забере її до себе в місто. Варвара не погодилася б і цього разу, але вона не заготувала собі на зиму дров. Ні, пенсію вона ще від зими складала, так як і кожного року. Але в червні приїхала донька і попросила позичити їй 15 тисяч гривень, сказала, що має тимчасові труднощі і обов’язково до кінця місяця поверне.
Приїхала Леся до мами аж в серпні, грошей з собою не привезла. Проблеми вона ще не вирішила, тому борг повернути поки не зможе.
– А як же я зиму перезимую без дров? – питала Варвара.
Але Леся її відразу заспокоїла, сказала, що цього року забере маму до себе в місто, в теплу квартиру, а там далі видно буде. Варвара не хотіла покидати рідну домівку, але цього разу вирішила, що нехай буде так, треба ж доньці допомогти. Щоб не їхати до неї з пустими руками, вона поскладала в банки гриби, ягоди, набрала різних закруток і городини, щоб цілу зиму не сидіти на шиї у доньки. Та й пенсія у неї є, то якось до весни дотягнуть.
Зранку Варвара прокинулася від сильного холоду, на календарі 11 листопада, і хоч дні ще теплі цього року, але ночі холодні. Жінка з нетерпінням чекала полудня, щоб хоч трохи погрітися на сонечку. Раптом у неї задзвонив мобільний, телефонувала Леся, просила поставитися до ситуації з розумінням, сказала, що не зможе забрати маму до себе. Вони живуть в квартирі чоловіка, і він вирішив, що цієї зими у них гостюватиме його мама.
Леся запропонувала Варварі переїхати до її рідної сестри, тітки Анни. Вона також живе сама, то ж якось обидві перезимують. Але Варвара не дослухала, що каже донька. Так прикро їй ще не було ніколи. Та й Анну ще на тому тижні син до себе забрав. Варвара заплакала, згадала про свого сина, якого не стало ще 10 років тому. Невістка залишилася, і внучка, але яке їм діло до Варвари?
В гірких роздумах, в теплих вовняних шкарпетках і в зимовій куртці Варвара заснула, прокинулася вранці від того, що хтось постукав у її вікно. Коли відчинила – не повірила. На подвір’ї була припаркована автівка, з якої вийшла колишня невістка. Зоя завжди була самодостатньою і впевненою в собі жінкою, а зараз, здається, ще більше розцвіла.
До того, як Варвара їй відчинила, Зоя встигла оцінити ситуацію – дров на зиму не було, а в кімнатах була така ж температура, як і на вулиці. Нічого не пояснюючи, вона сказала, що забирає літню жінку до себе, щоб та брала все найнеобхідніше і сідала в машину.
Варвара не знала, що й думати, адже рідна донька від неї відмовилася, а невістка, яку вона не бачила років 10, забирає її до себе. Запитала, чому та приїхала.
Зоя відповіла, що відчула, що треба навідатися в село. Насправді ж, напередодні вона випадково бачила в місті Лесю, вона хвалилася, що з чоловіком летять відпочивати у Єгипет. На запитання – як мама, відповіла, що мама зимуватиме у рідної сестри. Серцем відчула, що щось не так, і вирішила навідатися. Як виявилося, не даремно…
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
