Усі дивувалися, коли Валентина вийшла заміж вдруге в 53 роки. Родичі одне поперед одного телефонували її, просили не залишати сім’ю, адже вдома все на ній, всі на неї сподіваються, не уявляють, як тепер будуть без неї.
Та Валентина добре це все розуміла сама, але чоловік, діти та онуки будуть сумувати не за нею, а за тим, що тепер вдома не буде безкоштовної господарки. А Валя вдома робила все: прала, прибирала, готувала, гляділа онуків, адже донька з чоловіком та дітьми жила разом з батьками в квартирі.
Всі ці довгі роки, Валентина й не зогледілася, як її стали сприймати, як безкоштовного працівника вдома, їй усі давали щодня якісь завдання. вона мала за всіма слідкувати. Слів щирої подяки Валентина не чула давно, натомість, якщо їй щось не вдавалося, або вона щось забувала, то було лише одне невдоволення від рідних. Просто всі вже давно звикли, що мама та бабуся все зробить сама.
Навіть, коли Валентина недобре себе почувала, ніхто й уваги не звертав, навіть в ці дні вона ніколи не відчувала турботи та піклування від своїх ріжних.
Так склалося життя, що 53-річні Валентині зробив пропозицію директор. Вони були наче рідні люди останні роки. Валя погодилася. І, якщо всі ці роки її в домі наче й ніхто не помічав, то тепер і чоловік, і донька, і навіть онуки стали просити Валентину не залишати їх.
Валя сама, правду кажучи, дуже сумнівалася в своєму рішенні, але вона знала, що теж має право на своє жіноче щастя. Поки ще молода, поки доля дає їй шанс все розпочати знову, Валентина вирішила не втрачати його, а розпочати нове життя, в якому лише вона буде на першому місці.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
