fbpx
Життєві історії
Валентина Петрівна надумала продати свою двокімнатну квартиру і переїхати до доньки. Пенсія у неї невелика, а разом простіше. Але донька категорично проти, щоб мама жила разом з нею

– Останні кілька місяців мама просить мене забрати її до нас, в місто. Скаржиться, що пенсія маленька, що ми далеко, що вона одна, вся хвора! Я кажу їй – мамо, ну подумай сама, куди я тебе візьму? Самі тут поневіряється по чужих кутках. Одним словом, як з мамою поговорю по телефону, відчуваю себе винуватою! – розповідає 36-річна Тетяна.

Після розлучення з чоловіком Тетяна живе з десятирічною донькою в орендованій однокімнатній квартирі, працює адміністратором в невеликому спортивному клубі поруч з будинком, отримує крихітні аліменти, які колишній чоловік недавно ще зменшив зважаючи народження у нього дитини в новому шлюбі.

– Нам і самим важко, – розповідає Тетяна про своє життя. – Економимо на всьому.

М’ясо, фрукти та ягоди Таня купує тільки доньці, речі намагається носити акуратно, стежить за акціями і розпродажами – загалом, живе так, як небагаті люди. Головне – не хворіти і не впадати у відчай, вважає вона.

Мама Тетяни, Валентина Петрівна, живе в невеликому містечку. Їй 62 роки, ще доволі молода жінка, а поводить себе так, ніби вона літня немічна бабуся.

Валентина Петрівна давним-давно вже не працює. Особливих захоплень у неї немає, подруг теж небагато. Дні вона коротає за переглядом розважальних телепередач, тому і картина світу у неї тому вельми специфічна. Все погано, а буде ще гірше.

– Навіть якби у мене була власна квартира, я б добре подумала, чи брати до себе маму! – зітхає Тетяна. – Людина вона дуже непроста, і легко з нею не буде.

Але в умовах, в яких зараз живе Тетяна, про переїзд матері до дочки і мови бути не може.

У мами у власності невелика двокімнатна квартира. Мама пропонує її продати, але про це Тетяна і чути не хоче. На гроші від продажу в столиці не купиш зовсім нічого.

– Так хоч повернутися туди можна буде, в самому крайньому випадку! – міркує Тетяна. – Ні, квартиру продавати не можна.

Здавати в оренду мамине житло, щоб зняти мамі щось в столиці, тому що суми за оренду в містечку і в столиці не до порівняння.

– Мамо, ну ти сама подумай – куди ти до мене приїдеш? – пояснює Валентині Петрівні Тетяна. – У нас місця зовсім немає, однокімнатна квартира, розумієш? Двокімнатну зараз я не потягну, тим більше в нашому районі. А міняти район ми не можемо – прив’язані до школи…

– Так я і на кухні поживу! – умовляє мама. – Диван мені поставимо. Або розкладачку…

Але житло – це далеко не вся проблема. У мами пенсія маленька, в столиці на неї буде важко прожити. А утримувати ще й маму Тетяна зараз не може.

От як пояснити мамі, що її переїзд до доньки зараз далеко не найкраща ідея?

Фото ілюстративне, спеціально для ukrainians.today.

You cannot copy content of this page