fbpx
Життєві історії
Вадим незадоволений тим, як і що я готую. Чіпляється до мого зовнішнього вигляду, і взагалі говорить, що я поправилась, хоча це зовсім не так. А нещодавно випадково відкрилася правда. Виявляється, у мого чоловіка є дитина на стороні. А зараз він не знає, що робити, бо мати його дитини хоче, щоб він визнав батьківство і офіційно допомагав їм. Все це я дізналася з їхньої переписки в його телефоні

Нашому шлюбу уже шістнадцять років. У нас двоє дітей: старшому синові чотирнадцять, молодшому – десять. Проблеми в сім’ї почалися нещодавно і зараз я вже навіть серйозно налаштована на розлучення.

Вадим старший за мене на два роки. Мені – тридцять сім, а йому – тридцять дев’ять зараз. Одружилися ми, коли я вчилася на останньому курсі університету, а він вже закінчив навчання і працював. У нас була справжня любов: цукерки, букети, останній ряд в залі кінотеатру – романтика, приємно згадати.

Та й після весілля нічого не змінилося, Вадим був дуже турботливим чоловіком. Потім народилися діти. Не скажу, що Вадим – ідеальний батько, доводилося часом просити і з коляскою погуляти, і уроки перевірити, але в загальному все непогано.

Сини люблять тата, довіряють йому, люблять проводити з ним час. На п’ятнадцятому році шлюбу Вадим якось дивно змінився. Раніше він завжди був на позитиві, навіть, якщо траплялося щось не дуже гарне, він все одно намагався знайти позитивні сторони в усьому. А тут, як підмінили. Мій чоловік почав бачити світ в іншому світлі. Причому, спочатку мені доводилося вислуховувати які погані всі раптом стали навколо, а потім, плавно, весь цей негатив перейшов на сім’ю.

Він став вічно всім незадоволений. Це проявлялося, як у великих речах, так і у дрібницях. Я знала про те, що ближче до сорока років у чоловіків проходить переоцінка цінностей. Саме цим я для себе і пояснила дивну поведінку свого чоловіка, думала, потрібно просто перечекати і все налагодиться.

Вадим незадоволений тим, як і що я готую. Чіпляється до мого зовнішнього вигляду, і взагалі говорить, що я поправилась, хоча це зовсім не так.

А нещодавно випадково відкрилася правда. Виявляється, у мого чоловіка є дитина на стороні. Син, ровесник нашого молодшого сина. Це ж що виходить – Вадим зрадив мені. А зараз він не знає, що робити, бо мати його дитини хоче, щоб він визнав батьківство і офіційно допомагав їм.

Все це я дізналася з їхньої переписки в його телефоні. Вадим написав тій жінці, щоб та трохи зачекала, йому треба якось підготувати до цієї новини свою дружину, тобто мене.

Скажу чесно, я була не готова до такого повороту. Чоловік і далі ходить дуже засмучений, але мовчить. І я мовчу, не зізнаюся, що вже знаю правду. Хочу подивитися, як чоловік мені цю інформацію подасть і чи подасть взагалі.

В душі у мене суцільне розчарування, в свою адресу я чую лише претензії і звинувачення. Я втомилася від цього всього. Може мені варто зараз використати цю ситуацію і розлучитися? Розбиту вазу не склеїш. Але коли я так міркую, то думаю лише про себе. Мої сини ще доволі юні, і їм потрібен батько.

Зараз ми живемо як чужі люди, практично не спілкуємося. Якщо він такий зараз, то, боюся навіть уявити, яким він буде в старості. Мені абсолютно не хочеться догоджати йому, тим більше, що я вже намагалася – це марно. Що мені робити, я дуже заплуталася.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook