fbpx

В вересні моя мама поверталася з заробітків, накупила гостинців багато і попросила, щоб зять її зустрів. Все це літо ми всією сім’єю жили на її гроші, і я радісна побігла до чоловіка, щоб він маму з важкими сумками до нас привіз

Мама моя дуже допомагає нам з чоловіком. Тата не стало мого давно, ще відразу після того, як я вийшла заміж. Тому мама в усьому допомагала нам як могла одна.

Мама звикла до праці, вона така людина, що не посидить без праці ні дня. Знає, що в мене двоє дітей і в усьому мені хоче допомогти і їм завжди якусь копійку дати.

В чоловіка теж є батьки, свекри мої люди не бідні люди, але вони звикли жити для себе. Рідко телефонують, не особливо цікавляться нашим життям, загалом живуть своїм, вони у себе на першому місті.

Моя мама ж останнє готова нам віддати і зятя свого дуже поважає, він їй, як рідна дитина.

Цієї весни мама моя поїхала за кордон на заробітки зі своєю подругою, бачила, що життя зараз у всіх важке і дуже хотіла нам допомогти.

Весь час нам мама пересилала гроші, передавала бусами продукти та одяг. Моя мама дуже допомогла нам пережити важкі часи. Можна сказати, що дякуючи їй, ми мали що їсти і за що жити. Свекри нам зовсім нічим не допомагали, а навпаки, хоча вони люди не бідні, але чоловік ще їм продукти купував, казав, що батьків потрібно підтримувати, тим паче він зі своєї зарплати купує для них.

Я сиджу в декреті, тому мамина підтримка для нас була важливою в цей час.

А в вересні мама моя поверталася додому, накупила нам гостинців і просила лише зустріти її, адже сумки важкі, вона сама все не зможе донести.

Я сказала про це чоловікові, та він відмовив, сказав, що в нього вихідний день і він хоче відпочити, просто дав мені 200 гривень на таксі.

Я сама поїхала за мамою, хоча вона все це купила для нас.

Мені так прикро на душі, не розумію, чому чоловік не цінує маминої праці, робить вигляд, наче вона нічого не варта для нас і не особливо й допомагає.

Але в той же час дуже цінує своїх батьків, хоча вони нам, особливо, ніколи нічим не допомогли. Зате коли свекруха раз в пів року прийде до нас на чай і купить торт, то чоловік натішиться не може, місяць згадує про це.

Навіть не знаю, що маю зробити, щоб чоловік зрозумів турботу моєї мами і цінував її. Адже бачу, як їй це потрібно. Вона ж бачить і розуміє все. А вдячності немає.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page