В Канаді я живу більше 15-ти років. Пощастило виїхати, там заміж вийшла, двох дочок народила. Треба сказати, що з заміжжям мені пощастило, мій чоловік доволі заможна людина, так що життя у мене, можна сказати, склалося добре.
В Україні у мене залишилася мама і рідна сестра Світлана. Сестра відразу як я лише виїхала, сказала, щоб мама переписала на неї свій будинок, адже саме їй доведеться доглядати маму в майбутньому.
Я не мала нічого проти, бо не збиралася найближчим часом повертатися. Просто не розуміла, чому сестра так поспішає. Все з’ясувалося трохи пізніше, коли Світлана захотіла продавати нашу хату в селі і переїжджати в місто.
Сестра переконала маму, що вони з чоловіком хочуть жити в місті, там більше можливостей знайти гарну роботу. Не знаю як і чому, але мама погодилася. Вони продали наш будинок і купили в місті трикімнатну квартиру.
Коли я мамі телефонувала, вона не скаржилася. Знайшла навіть роботу – ходила вечорами на прибирання різних приміщень. Дітей сестрі виростила, Світлана без маминої допомоги не справилася б зовсім.
А що мама отримала на знак вдячності? Невдячність. Я навіть подумати не могла, що сестра так може поступити з рідною матір’ю.
Мама захворіла, потрапила в лікарню, сестра не прийшла до неї жодного разу. Мені пояснила, що на роботі завал. Мені так було прикро, і так неспокійно на душі, що я поговорила з чоловіком, взяла відпустку на роботі, і вперше за багато років полетіла додому.
Поспілкувавшись з мамою, я зрозуміла, що їй недобре у сестри, там їй не раді, і з часом ситуація змінюється лише в гіршу сторону.
Знаючи, як мама любила життя в селі, я порадилася з чоловіком, і ми вирішили купити будинок. Ми давно мріяли мати нерухомість в Україні. Часу на роздуми багато у мене не було, я вибрала непоганий варіант і придбала дім.
З лікарні маму я забрала вже в новий будинок. Вона не могла зрозуміти, куди я її везу. А коли я їй сказала, що тепер це її дім, вона спочатку не повірила, а потім розплакалася.
Побувши ще кілька днів з мамою, я була змушена повертатися додому. Перед тим знайшла жінку, з якою домовилася, що вона буде приходити до мами і допомагати їй.
Я вирішила, що це буде найкраще рішення в нашій ситуації. З’ясовувати стосунки з невдячною сестрою я не стала, Бог їй суддя.
Але Світлані ще вистачило нахабства питати в мене, чи можна їм приїжджати в будинок і використовувати його як місце для відпочинку, заодно і за мамою дивитися.
Я відповіла, що категорично проти. Так прямо їй і сказала, що не хочу, щоб вони там були. А за мамою вона вже доглядала, і нічого доброго з цього не вийшло.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Я стала помічати, що моїй невістці хтось часто телефонує. Вона виходить з кімнати і йде розмовляти, щоб ніхто не чув. Потім одягається, виходить з дому, а повертається дуже щасливою і з гарним настроєм. Одного разу я таки наважилася і прямо запитала Олену в чому причина таких походеньок
- Два місяці тому я на пенсію вийшла. Так зраділа тому, думала відпочину. Та чоловіка мого наче хтось підмінив. Важко мені з ним, хоч бери й розлучайся на старості років
- Нещодавно нам з Італії прийшла звістка, що мама чоловіка там в лікарню потрапила, і треба, щоб хтось туди поїхав до неї. Зовиця ще рік тому виїхала з дітьми в Канаду, тому вона зразу сказала, що зараз поїхати в Італію їй не вийде. Мій чоловік теж не зможе виїхати, а інших родичів у свекрухи просто немає. Я зразу зрозуміла, що ця особлива місія – догляд за свекрухою, випаде на мене, бо просто більше нікому
- Сусідка мені розповіла, що Степан хлопець хороший, і батько у нього людина справедлива, але от мама нам життя не дасть, такий от у неї характер, її всі люди в селі стороною обходять. Але Степан обіцяв, що з часом ми побудуємо свою хату і переїдемо, тому з батьками ми будемо жити недовго. Я вийшла заміж, але пошкодувала про це
- Донька моя довго не могла няню для дитини знайти, а дуже спішила вийти на роботу після декрету, бо у неї висока зарплата. Пошуки няні затягнулися і зять запропонував мені тимчасово посидіти з їх дитиною, поки вони когось знайдуть. Я, звісно, погодилася, але тоді ще не знала, як обернеться це все