В той вечір у мене знову була нічна зміна. В привезли мініатюрну жінку, яка відразу попросила папір і ручку. Малятко плакало, я вирішила діяти
П’ять років пропрацювала будинку, надивилася всякого, але часто згадую одну дівчину на ім’я Світлана. Привезли її на швидкій вночі, була вона дуже крихкою і мініатюрною, животик теж був непримітний.
Почали оформляти, виявилося, що Свєта весь час, коли чекала дитину ніде не спостерігалася!
Ні аналізів, ні УЗД, просто медичний поліс в руках. Були в моїй практиці випадки, коли забували паспорт, або не вистачало якихось записів в медкарті, але, щоб взагалі нічого.
Гаразд, далі з’ясовується, що чоловіка немає, не працює, ще студентка. Відправила її народжувати на перший поверх.
Мені було не по собі, весь інший час я чомусь згадувала цю дівчину, її сумний погляд, тихий голос.
Потім знайома розповіла, що народила Світлана здорову дівчинку.
Народження проходило легко, але за весь час жінка не видані ні звуку, навіть в найважчий момент, все відбувалося в повній тиші, зрідка щось говорила медсестра.
На руки дитину Світлана не взяла, попросила папір і ручку і написала відмову від дитини.
Таке буває, але нечасто. Зазвичай від здорових діток не відмовляються. В якійсь мірі я Світлану розуміла, ніде жити, немає грошей, немає чоловіка.
Мені було щиро її шкода, я намагалася своє засудження засунути подалі, засуджувати ми всі вміємо.
Я вирішила тактовно поговорити з нею, може передумає? І так, і сяк намагалася до неї «ключик» підібрати, – не йде на контакт, хоч ти трісни!
– Я вже прийняла рішення, – процідила крізь зуби, – не потрібно мене вмовляти.
Минуло два дні, я розпитала про Світлану наш медперсонал, виявилося, вона майже не виходить з палати, ні з ким не спілкується, за весь час її ніхто не відвідував.
Маленьку ж забрали в дитячу палату до інших відмовників. Дівчинку годували сумішшю, вона погано набирала вагу, постійно плaкала. В ту ніч у мене знову була нічна зміна.
Завершивши всі справи, близько дванадцяти ми пішли в сестринську на нічний перекус.
Треба сказати, що сестринська знаходилася навпроти дитячої палати.
Поки ми пили чай, було чутно, як плаче дитина. Плaкала вона протяжно, тоненько, але без особливого надриву.
Мені пояснили, що це плаче дівчинка Світлани. Було нестерпно сумно це чути.
Всередині щось перевернулося, я пішла до малятка, взяла її на руки. Вона ненадовго замовкла, але потім знову запхикала.
Рішення я прийняла миттєво. Дівчина спала в п’ятій палаті, я включила світло.
Я попросила побути з дитиною одну ніч, пояснила, що дівчинка постійно плаче, відмовляється від суміші.
Світлана виглядала розгубленою, але малу на руки взяла. Ніч видалася мені дуже довгою, але дівчинка більше не плaкала.
А вранці Світлана забрала свою заяву. Плакала при цьому ридма. Тут ми почули багато такого, про що вона так довго замовчувала.
Батько дитини був одружений, дізнавшись про те що Світлана чекає дитину, він грошей давав. Дівчина погодилася, але у всіх клініках їй відмовляли за медичними показаннями.
Батьків у неї немає, квартиру відібрав брат матері усіма правдами і неправдами оформивши її на себе.
Дружина коханого не давала життя, дзвонила з погрозами
А вона – студентка, койко-місце серед 3 таких же як вона «товаришок». Якщо народить і кине навчання, і це жалюгідне житло втратить, ось і вирішила народити і залишити дитину в будинку.
Але коли вона притиснула дитину до себе, відчула її тепло, трохи терпкий дитячий запах, зрозуміла – не зможе кинути дочку.
Через кілька днів маму з малятком виписали додому. За ці два дні я провернула масу справ: з’їздила до батька дівчинки, який вже повернувся в місто був доволі впливовою людиною в нашому місті.
Наполягла на тому, щоб він зняв квартиру і оплатив її на півроку для Світлани і своєї дочки.
Взяла з нього слово, що матеріально і морально підтримає матір своєї дитини, і – щоб дружину свою тримав під контролем.
Сергій Вікторович (так звали Свєтиного «мачо») виявився порядною людиною. Обіцяв, що допоможе Світлані матеріально, а з дружиною серйозно поговорить.
Сам не приїхав зустрічати Світлану з малятком з будинку, але надіслав машину з водієм, який і відвіз маму з донькою на їх нову квартиру.
Будемо сподіватися, що у мами з малям все складеться добре.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
