В той вечір у Христини був знову поганий настрій. Жінка гортала стрічку в телефоні, розглядаючи в соцмережах фото своїх друзів і активно коментуючи їх життя. Її особисте життя склалося не вельми вдало. Вже 17 років вона була заміжньою, але щасливим її шлюб назвати було важко. Чоловік перебивався з однієї роботи на іншу, не відмовлявся від оковитої. То й життя з ним у Христі було не дуже веселим.
Коли Христя побачила фото Анни, з заздрості аж підстрибнула з дивана. І спершу навіть не повірила – її сусідка Анна вийшла заміж… І не просто вийшла заміж, а за італійця! Як це їй вдалося? Он жінки роками там працюють і нічого, а цій всього за якихось п’ять років вдалося так вдало пристосуватися…
***
Анна була молодшою за Христину всього на якихось два роки. Жили дівчата на одній вулиці, дружили з дитинства. Обидві дуже швидко вийшли заміж, народили доньок. Христя завжди вважала, що треба терпіти і тішитися тим, що є. Анна ж завжди прагнула чогось більшого і кращого.
Її чоловік працював на заводі. Грошей багато додому не приносив, бо не вважав, що жити в розкошах це корисно. Анна про розкіш і не мріяла, але ж хоч якісь елементарні речі вони мають дати своїй донечці. Тому, коли в школі, де вона працювала, їй пропонували не ставку, а півтора, охоче погоджувалася. Та й учнів після уроків брала на додаткові оплачувані заняття.
Найгостріше постала проблема у їхніх взаємовідносинах, коли донька сказала, що хоче бути лікарем і поступати в медичний університет. Вона дуже хотіла підтримати донечку, але розуміла, що грошей на це треба багато, адже на державну форму навчання місць мало. А на платну форму грошей їй не вистачить.
Вирішила порадитися з чоловіком, щоб він шукав іншу роботу, але той лише махнув рукою, мовляв, піде до нього на завод працювати, це без проблем. Коли Анна зрозуміла, що чоловік не жартує, почала думати, що робити. Якось на вулиці вона зустріла свою колишню співробітницю. Колись успішна вчителька фізики вже кілька років працювала в Італії, доглядала стареньких, бо хотіла допомогти дочці купити житло.
При зустрічі жінки розговорилися, Анна відразу вирішила, що це її єдиний вихід. Прийшла додому і все розповіла чоловікові, але той знову її не підтримав.
– Якщо поїдеш, я подам на розлучення, – попередив чоловік.
Але назад Анна не хотіла відступати, її колега дала свій італійський номер телефону, пообіцяла, що зустріне в Римі і допоможе знайти роботу.
І ось Анна вже п’ять років в Італії. Чоловік, як і обіцяв, відразу подав на розлучення. Навіть на початках пішов до іншої. Та, правда, потім його вигнала і в результаті він, нікому не потрібний, пішов жити до своєї мами.
Анна навіть не хоче згадувати, які роботи у неї були з самого початку. Три роки працювала, не покладаючи рук, але таки забезпечила доньці вступ в омріяний університет. До себе не забирала, бо в Італії навчання ще дорожче, до того ж, треба знати мову. Вирішила, що коли донька вивчиться, будуть вирішувати, що робити далі.
Два роки тому Анну запросила в гості та сама колега, яка їй допомогла виїхати. Ольга працювала баданте в одного літнього італійця. І саме там Анна познайомилася з сином цього дідуся. Роберто був лікарем, мав 50 років і жодного разу не був одружений. Коли побачив Анну, відразу закохався.
Анна не зразу повірила у щирість малознайомого їй чоловіка. Її лякала і 10-річна різниця у віці, і різниця в соціальних статусах. Хто вона, а хто він? Але Роберто був настирливим і через деякий час Анна переїхала до нього, він допоміг знайти їй легшу роботу. Про одруження вона навіть і не мріяла, але коли влітку на два місяці поїхала додому, а потім повернулася, чоловік зробив їй пропозицію, сказав, що дуже боявся її втратити.
І ось Христя заздрісно роздивляється весільні фотографії свої подруги, зі словами: «Це ж треба, як їй на рівному місці пощастило. А головне – за що? Звичайна сіра миша». Але рука в цей цей час старанно писала під фото коментар зовсім іншого змісту: «Вітаю, подруго! Ти заслужила це щастя. Бажаю довгих літ щасливого сімейного життя».
В ту ніч Христя не могла заснути, дивилася на свого нетверезого чоловіка і думала, за що ж, все таки, Анні так пощастило…
Спеціально для ukrainians.today. Передрук без гіперпосилання на ukrainians.today заборонено.
Фото ілюстративне – pairedlife.
