В неділю у Василя особливий день – він зустрічається з своїми дітьми. Колишня дружина не лише не забороняє це робити, але і впускає його в їхню квартиру, так що Василь без проблем проводить з синочком і донечкою весь день.
З кухні доносився смачнезний аромат борщу, такий вміє готувати лише Галина.
Василь знає, що в неділю він не лише досхочу побуде з дітьми, але і смачно поїсть. Що там казати – у нього була чудова колишня дружина: і зварити вміє, і спекти, і вдома чистота і порядок. От тільки за собою Галина не стежила, ходила в старих, давно немодних речах, і Василя свого одягала в такому ж стилі.
А от Люда у нього зовсім інша, відколи він з нею зійшовся, то наче помолодів років на 10. Люда йому вибирає лише модні речі, тепер Василь виглядає як з картинки – ще б пак, біля такої красуні треба мати відповідний вигляд.
В ту неділю Василь затримався у колишньої дружини довше, ніж зазвичай, бо син хотів, щоб тато додивився з ним до кінця його улюблений мультик.
Повернувся додому Василь пізно, Люда була не одна, а в компанії своїх подруг – таких же красунь, як і вона.
Поки Василь роззувався в коридорі, то випадково почув розмову дівчат: одна з подруг стала вихвалятися своїм багатим кавалером, і картати Людмилу, що та собі знайшла варіант, м’яко кажучи, так собі.
А Людмила відповіла, що поживе трохи з Василем, поки щось краще не знайде, а взагалі, вона сподівається, що до неї повернеться її багатий залицяльник, власник великого бізнесу.
На цих словах Василь взув назад свої черевики, і вийшов на вулицю. Він нарешті зрозумів, що він накоїв – проміняв дружину і дітей на примарне щастя. Та його тут навіть за людину не мають – от, подруги Люди над ним відверто насміхаються.
Ту ніч він провів в готелі, а зранку зателефонував Людмилі, і сказав, щоб вона зібрала його речі, бо він вирішив повернутися до дружини.
Василь пішов в магазин – купив дітям іграшки, а дружині квіти, він був впевнений, що Галина пробачить його і прийме назад, адже он як добре вона до нього ставиться, коли він по неділях до дітей приходить.
Але, двері відчинила не Галина, а якийсь чоловік в спортивному костюмі. Він відразу впізнав Василя, але трохи був здивований його появі:
– Ви, напевно, Василь – колишній чоловік Галини? Але, що ви тут робите в понеділок? Галина розповідала, що Ви по неділях приходите до дітей.
Василь тримав в руках букет, і не знав, що сказати. В коридорі з’явилася Галина і діти.
Син і донька кинулися до батька, той віддав їм подарунки, а потім діти з чоловіком пішли в кімнату, а Галина з Василем залишилися на розмову.
– Я до тебе прийшов, повернутися в сім’ю хочу, – нарешті сказав Василь. – Я все зрозумів, і дуже каюся.
Галина аж ніяк не сподівалася на такий поворот, вона глянула на колишнього чоловіка, і сказала:
– Пізно, Василю, пізно… Я розписалася на минулому тижні з іншим чоловіком. Та й не пара я тобі – ти он, бач який вишуканий. А я так і залишилася звичайною жінкою, яка не має часу доглядати за собою. Тепер у кожного з нас своє життя, таке, на яке ми заслужили…
Олеся Біла.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.