Моя колишня однокласниця Тамара з Іваном в неділю ще відпочивали, обоє сиділи собі спокійно на дивані і пили ранкову каву.
Вони планували сьогодні ще довго відпочивати, навіть сніданок не спішили готувати, адже сьогодні вихідний день.
Потім разом приберуть у квартирі, а на вечір підуть відпочивати з друзями, такий порядок денний в них був складений давно, цей день був розпланований саме для відпочинку.
Дверний дзвінок задзвонив несподівано для обох з подружжя, гостей вони зовсім не чекали.
Переглянулися обоє, навіть й гадки не мали, хто це може бути.
Іван пішов відчиняти двері, на порозі стояли тато й мама його дружини Тамари.
Вони не попередили, що приїдуть, про це ніхто не знав.
Зайшовши у квартиру, повідомили, що приїхали пожити в них тиждень.
Батько Тамари відразу став дорікати своєму зятеві, хто спить до таких пір?
Давно встати потрібно, а не сидіти весь день на ліжку.
Тамара з чоловіком тільки переглядалися.
Відпочинок тепер у них не буде таким, який запланували, на жаль.
Потім продзвенів телефон Івана, телефонував менший брат Тамари.
– Ну як вам сюрприз, сподобався? Я спеціально попросив тата й маму, щоб не попереджали вас, говорю, їм приємно що ви приїжджаєте, відпочините разом.
Ти, Іване, обов’язково повези тата на рибалку. Купи йому гарну вудку, щоб і вдома рибалити. І ще, він хоче піти на футбол. На цій неділі відбудеться в місті, то купи білети, щоб ближче.
Іван був дуже здивований таким проханням, а потім сказав:
– Я не маю так багато грошей, щоб купувати дорогу вудку для твого батька і дорогі білети на якийсь футбол. Куди їх повести, я буду вирішувати разом зі своєю дружиною. Тому вказувати не потрібно. Якщо хочеш зробити щось хороше своєму батькові, то сам і купи для них щось, – сказав Іван і відразу поклав телефон.
Після цієї розмови настрою гарного вже зовсім не було в моєї колишньої однокласниці з її чоловіком.
Іван добре знав, що сім’я Тамари не любить його, він їм давно не сподобався.
Але й догоджати її родині він не буде, вже вирішив це він давно.
Знає, що прийдеться вислуховувати кожен день про свої недоліки.
Але якщо раз ось так промовчати у відповідь, то потім звикнуть і ще гірше буде.
Іван переконаний, що він їм нічого не винен, і не збирається догоджати в усьому.
Ніхто не поцікавився, чи є в них кошти і як вони з Тамарою живуть.
Приїхали батьки на цілий тиждень з порожніми руками, скільки харчів потрібно купити, щоб прогодувати всіх.
Іван не задоволений дуже, думає про те, що можливо поговорити з тещою й тестем відверто, щоб їхали додому вже зараз, навіть, якщо вони образяться на нього.
Але хіба він правильно вчинить?
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна