fbpx
Життєві історії
В цьому році я вирішила запросити тата до себе на Різдвяні свята. Чоловік би привіз його на вечір до нас, потім ми б зранку всі разом відсвяткували Різдво, а до вечора чоловік відвіз би його назад. Надовго батько відлучитися не може, бо у нього господарство

Моєму батькові 68 років, три роки тому не стало мами, відтоді батько живе сам. У нас є невеликий будиночок в селі, батько на пенсії, тримає господарку, обробляє город. Ми час від часу йому допомагаємо, приїжджаємо кілька разів в місяць. Але батько і сам дуже добре справляється.

На початку цієї зими ми з чоловіком завжди їдемо в село, щоб переконатися, що все готово до зими. Приїхали ми на один день, доробили всі недоробки, батько, як завжди, спакував нам сумки з продуктами, а потім якось так дивно глянув на мене. Я зрозуміла, що він хоче щось сказати, але не наважується.

Через кілька днів я зателефонувала батькові, щоб домовитися про Різдвяні свята. В цьому році я вирішила запросити тата до себе. Чоловік би привіз його на вечір до нас, потім ми б зранку всі разом відсвяткували Різдво, а до вечора чоловік відвіз би його назад. Надовго батько відлучитися не може, бо у нього господарство.

Як на мене, план був чудовий. Але батько чомусь промовчав, а потім сказав, що у нього інші плани. Це вже цікаво. Я запитала, які? І тут батько мені повідомив, що збирається привести додому жінку. Сказав, що я її знаю – це тітка Валентина, його сусідка.

Відверто сказати, я такого не очікувала. Батько прожив з мамою чудове життя і я не могла повірити, що він так швидко її забув. Тато відчув мій настрій, і почав виправдовуватися. Мовляв, так і йому, і тітці Валентині буде спокійніше і надійніше. Та й нам мороки менше буде.

Я спочатку образилася і поклала слухавку. Мені було прикро, я не могла собі уявити, що в нашому будинку буде жити ще хтось. Але потім я переглянула своє відношення до цієї ситуації і зрозуміла, що батько має право на щастя.

Перед тим я поговорила з своєю свекрухою, вона у мене дуже мудра жінка. Свекруха каже, що у житті всяке буває і батькові треба далі жити. А діти? Діти дорослі, і в такому випадку батьки часто залишаться самотніми. Мій батько не хоче бути самотнім, ось знайшов собі нову дружину. Чи не зарано? Це його справа.

Ми з батьком поговорили ще раз, я сказала, що розумію його і підтримую. А він запросив мене з сім’єю до себе на Різдво, каже, що в селі свято відчувається яскравіше.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page