В цьому році син на Святвечір мене до себе запросив, сказав, що у них з невісткою є для мене сюрприз. Я сказала, що прийду ближче до вечора. Але невістка мені зателефонувала і попросила прийти раніше. Звичайно, я не відмовила, прийшла з самого ранку. Настя мене дуже здивувала, і не один раз, а двічі за вечір

Трохи більше року тому мій єдиний син одружився. Не буду лукавити, невістка мені не сподобалася, адже не зважаючи на свій доволі молодий вік (Насті 23 роки), вона вже розлучена і має дитину від першого шлюбу (хлопчик, 3 рочки).

Моєму Андрію 29 років, він довго ходив, придивлявся, я вже хвилюватися почала, що внуків не побачу.

Але влітку минулого року Андрій привів додому дівчину, скромну доволі, і оголосив, що це його наречена.

Я тоді і подумати не могла, що Настя вже розлучена жінка з дитиною, адже на вигляд вона сама була ще як дитина.

Звичайно, цей факт мені дуже не сподобався, бо не про таку невістку я мріяла, але сину нічого говорити не стала, бо він мене і так би не послухав.

До того ж, у Андрія було окреме житло, бабуся по чоловіковій лінії залишила йому у спадок свою квартиру. Так що до мене невістку він не збирався приводити, тому і особливо не став слухати моєї думки.

– Мамо, Настя дуже хороша людина. От побачиш, з часом ти сама її полюбиш, – сказав мені тоді син, і повів наречену в РАЦС.

З’ясувалося, що Настя родом з села. Перший раз вона вийшла заміж за свого односельчанина, і пішла жити в невістки. Свекруха там її життя не давала, лаяла, що вона не вміє нічого робити. Чоловік ставав на сторону своєї мами, і в результаті вони розлучилися.

Де вона потім зустріла мого сина, мені не відомо. Але вони настільки сподобалися одне одному, що вирішили створити сім’ю.

Я прийняла невістку, бо у мене просто не було іншого вибору. Таким серйозним я свого сина ще не бачила. Хлопчика він відразу усиновив, і дав дитині своє прізвище.

В минулому році на Різдво я покликала сина з невісткою до себе в гості. Накрила, як годиться, стіл. Ми добре посиділи, заколядували.

Я тоді ретельно придивилася до невістки, і справді – вона хороша. То ж я заспокоїлася і віддала все в Божі руки, одружилися, добре їм разом – нехай живуть, а я вирішила не втручатися.

А в цьому році син на Святвечір мене до себе запросив, сказав, що у них з Настею є для мене сюрприз.

Я сказала, що прийду ближче до вечора. Але невістка мені зателефонувала і попросила прийти раніше, допомогти їй з столом.

Звичайно, я не відмовила, прийшла з самого ранку. А Настя дивиться так по-дитячому на мене, і каже:

– Мамо, навчіть мене ліпити вареники. Бо таких смачних, як у Вас в минулому році на Святвечір, я ще не їла. Я такі ліпити не вмію, а ті, що я купую в магазині, Андрій не дуже любить.

Я аж зраділа, і відразу прийнялася показувати невістці, що й до чого. Кажу, дивись, донечко, тут нічого складного немає, і показала їй що й до чого.

Настя відразу взялася до роботи, так що на вечерю у нас було аж чотири види вареників – з картоплею, з капустою, з грибами і з квасолею.

– Дякую, мамо, – опустивши очі сказала Настя.

Виявляється, свекруха її лаяла за те, що вона готувати не вміє. А вона вийшла заміж в 18! Це і не дивно, що нічого не вміє. Мудра свекруха взяла б і навчила усьому, а не картала.

Посиділи ми чудово, а в кінці вечора син з невісткою мені оголосили, що я скоро стану бабусею.

Я від них прийшла додому настільки щаслива, що не можу словами передати. Тепер я маю і невістку хорошу, і рідний онук скоро народиться. Хоча, синочка Насті я вже теж встигла полюбити, і якщо мій Андрій назвав його своїм сином, то для мене хлопчик теж став онуком.

Не завжди відбувається так, як ми того хочем. Але якщо до всього підходити з терплячістю, любов’ю і розумінням, то все обов’язково буде добре, це я вам кажу з власного досвіду.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page