Рідні люди нас обікрали. В той вечір ми з чоловіком повернулися з роботи. Я заглянула в шафу і зрозуміла, що у нас пропали гроші, які ми складали. Родина мого брата – повна протилежність нашій. Гроші у них не затримуються, живуть вони у нашої мами, всі в двох кімнатах. Важко повірити в те, що тебе обікрали рідні люди.
Ми з чоловіком прийшли додому з роботи. Звичайний буденний день. Дочка вдома – у неї канікули в школі, в 9 клас перейшла, на золоту медаль йде. За матеріалами
Квартира у нас своя – батьки чоловіка допомогли купити ще років 8 тому. Машина є, в кредит правда. Водить чоловік, я сама боюсь. Загалом, ми – нормальна звичайна сім’я.
А ось родина мого брата – повна протилежність нашій. І гроші у них не затримуються – дружині брата то шубу, то смартфон з яблучком подавай. Живуть вони у нашої мами, всі в двох кімнатах.
Дружина брата все якісь схеми для заробітку вигадує: то в мережевий маркетинг подасться, то курс купить «Як швидко розбагатіти», а то і зовсім збиралася за кордон їхати на заробітки – на оформлення документів 5 тисяч віддала, а їй не передзвонили. Справу свою вона давно відкрити хоче, ось тільки думалкою дівчина обділена трохи, тому нічого у неї не виходить.
Моя мама свою невістку дуже любить – вони одного поля ягоди: хитрі, до грошей жадібні і вважають, що всі кругом їм зобов’язані.
Гроші доньці на інститут ми з чоловіком почали відкладати відразу після того, як зробили ремонт. Раптом, в майбутньому проблеми з роботою з’являться, або зі здоров’ям щось трапиться. А так – подушка безпеки на навчання дочки буде. Адже інститут – запорука її майбутнього, тим більше вона у нас дівчинка не дурна.
На нашу мету ми з чоловіком відкрили рахунок, і поповнюємо ми його раз на півроку. Тобто, шість місяців гроші лежать удома накопичуються до потрібної суми, а потім ставляться в банк.
І тут дружина брата з черговою ідеєю – закупитися на китайському сайті одягом і відкрити шоу-рум:
– У моді я прекрасно розбираюся, почуття стилю у мене на вищому рівні. Треба тільки гроші на товар, на оренду та на ремонт. Ви ж збираєте на інститут – займіть, я вам поверну. З відсотками. А ще краще, я вам розписку напишу, що зобов’язуюсь вашу дочку в інституті вивчити.
Ми чемно відмовилися від такої щедрої пропозиції. Проміняти майбутнє дочки на її сумнівну аферу? Ні дякую. Ішли брат з дружиною від нас злі, звинувативши в жадібності і ще купі гріхів.
А сьогодні, поки ми з чоловіком були на роботі, приходила моя мама. Вона просила дочку, щоб та не говорила нам про її візит, але дочка мовчати не стала. Варто було нам в квартиру зайти, відразу повідомила:
– Бабуся була, просила вам не говорити. Відправила мене чайник ставити, а сама у вас нишпорила – я повернулася до вітальні, а вона з вашої спальні виходила.
Ми з чоловіком переглянулися і відразу кинулися в спальню, перевіряти, чи на місці гроші – на наступному тижні час чергового внеску на рахунок. Ми не відрізняємося особливою фантазією, тому гроші зберігалися в шафі, на полиці з білизною.
Чого і слід було очікувати – грошей не було. Мама вкрала у нас майже 20 тисяч гривень. Я відразу їй зателефонувала, вона почала відмовлятися:
– Я взагалі у вас вже 2 місяці не була! У дочки своєї спитай, я впевнена – вона гроші взяла!
Тоді я повідомила мамі, що в курсі, що сьогодні вона відвідала наш чудовий будинок і просила онуку про це мовчати.
– Так, взяла! У вас же не допросишся! А нам на справу треба, товар оплатити! Перший час на вулиці у переході торгувати будемо, потім вже магазин побудуємо, свій, справа піде, я впевнена. Самі в грошах купатися будемо, і про вас не забудемо!
Я зажадала, щоб через годину гроші лежали на місці, інакше я напишу заяву, що мене обiкрали, і кинула трубку. Я не очікувала такого від рідної матері.
Гроші приніс брат. Він жбурнув їх через поріг так, що всі купюри розлетілися, і сказав:
– Та щоб ви подавилися цими грошима! І щоб дочка ваша, не в інститут, а по руках пішла!
Чоловік не витримав, і кинувся на мого брата з кулаками. Брат не став чинити опір, і поки мій чоловік тряс, на наш поверх піднялася дружина брата, з працюючою камерою на телефоні. Вона зняла те, що трапилося.
– Стоп, знято! – крикнула задоволена жінка. – Все одно ви нам грошей заплатите. Або зараз повернете, або ми напишемо заяву, і через суд за моральну шкоду отримаємо! Ми поїхали, а ви поки подумайте.
Вони пішли. Ми з чоловіком одразу зателефонували сусідам, взяли їх з собою, взяли дочку і поїхали до місцевого дільничного. Ми описали ситуацію – розповіли про крадіжку, про шантаж, як і про те, що брат спеціально вивів мого чоловіка.
Я дуже сподіваюся, що в цій ситуації повірять нам, а не їм (адже вони мають “липові” відеодокази).
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
