В той ранок Сергій чомусь затримався вдома, і поки він був у ванній, на екрані телефону, який він випадково залишив на дивані, висвітилося всього кілька слів: “Коханий, я чекаю тебе в нашому кафе”. Наталя нічого не сказала, а коли чоловік вийшов з дому, вона непомітно пішла за ним. І яким же було її здивування, коли в кафе вона побачила їхню спільну знайому Зоряну. Виявилося, що у них роман

Наталя повернулася з роботи, розклала продукти сумки, приготувала вечерю. Глянула на годинник, і зрозуміла, що чоловік вкотре вирішив проігнорувати її старання.

Вже довгий час Сергій приходить додому настільки пізно, що дружина уже давно спить. І виходить, що вони навіть не зустрічаються, хоча і живуть в одній квартирі.

Колись все було не так, Наталя з Сергієм були чудовою парою, якій заздрили усі родичі і знайомі. У них було все, що треба для щастя: любов, взаєморозуміння, донечка, будинок.

Змінилося все після того, як їхня єдина донька вийшла заміж і поїхала з чоловіком за кордон. Після цього їхній великий будинок опустів, а між ними наче кішка пробігла.

Наталя думала, що це через неї, тому намагалася з усіх сил ще більше вгодити чоловікові, але нічого не допомагало – Сергій приходив додому пізно і не звертав ніякої уваги на свою законну дружину.

Жінка так би і продовжувала губитися в здогадках, якби одного разу вона не побачила на телефоні чоловіка повідомлення.

В той ранок Сергій чомусь затримався вдома, і поки він був у ванній, на екрані телефону, який він випадково залишив на дивані, висвітилося всього кілька слів:

“Коханий, я чекаю тебе в нашому кафе”.

Наталя нічого не сказала, а коли чоловік вийшов з дому, вона непомітно пішла за ним.

І яким же було її здивування, коли в кафе вона побачила їхню спільну знайому Зоряну. Виявилося, що у них роман.

Зоряна була молодшою за Наталку років на 10, ще не була ніколи одруженою, дітей немає.

Наталка спостерігала за ними з вулиці і плакала. Вони виглядали як справжня закохана пара.

Це була відповідь на ті запитання, які останнім часом задавала собі Наталка, вона ж себе винила у тому, що стосунки з чоловіком зіпсувалися, але насправді це було зовсім не через неї, і всі її старання щось налагодити були марними.

Коли чоловік повернувся додому, Наталка його прямо спитала, чому він не йде до Зоряни, якщо він її кохає.

– Кохання і спільне життя – це зовсім різні речі, – спокійно відповів Сергій. – З тобою просто, бо ти мовчиш, з усім миришся і нічого не вимагаєш. До того ж, якщо ми розлучимося, доведеться ділитися будинком, і знову починати все заново, а мені в моїх 47 років щось зовсім цього не хочеться.

– Але ж ти її кохаєш, а не мене, – спробувала я розставити все по своїх місцях.

– Тут теж не все так просто: якщо я кину тебе і піду до Зоряни, вона захоче дітей. А мені це вже точно не треба, – цинічно заявив Сергій. – А так – вона почувається винною, що влізла в чужу сім’ю, і теж не висуває мені ніяких претензій.

– Бачу, що тебе все влаштовує? Ти щасливий? – запитала Наталя.

– Цілком, – задоволено відповів Сергій.

Наталя дивилася на свого чоловіка і не могла повірити, що вона стільки років прожила з цією черствою, байдужою людиною, яка думає лише про себе.

На наступний ранок Наталя прокинулася і вирішила, що настав час щось змінювати. Вона подала заяву на розлучення і на поділ майна.

Зоряну, яка раділа, що нарешті настав і її час, їй було дуже шкода, бо вона і не підозрює, з ким їй доведеться жити.

Cпеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube. 

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page