fbpx

В той день я прийшла додому і прямо про все сказала чоловіку, а він спокійно мені повідомив, що якщо мене щось не влаштовує, то я можу з ним розлучитися. Щоправда, при поділі майна я нічого не отримаю, бо будинок, який ми будували, записаний на його батька. Я зрозуміла, що мене просто ошукали, адже 10 років я працювала на чуже майно. Але на наступний день я зібрала речі і поїхала з села

В той день я поверталася з роботи з твердим переконанням, що треба в житті щось змінювати, але з чого почати, я і сама толком не знала, просто усвідомила, що жити так більше не хочу.

На той час я вже була заміжньою 10 років, але дітей у нас з чоловіком не було. Все наше життя полягало в тому, що свекор будував будинок, а ми всі заробляли на це гроші.

Я працювала вчителем математики в місцевій школі, взяла півтори ставки, щоб зарплата була більша. Також після уроків займалася з учнями репетиторством, це також приносило немалі прибутки.

Але в нашій сім’ї було так заведено, що всі гроші складалися в одну купку, і зберігалася вона у свекра.

Я могла собі залишити лише невелику суму на дрібні витрати, і чоловік мене постійно переконував в тому, що це нормально і що я маю бути вдячна його батькам, що вони мене прийняли, і так добре дбають про мене.

В село чоловіка я потрапила можна сказати, випадково. Після закінчення університету я шукала роботу, і знайшла місце в цій школі. Оскільки я не мала де жити, то пішла на квартиру, і так я потрапила до своїх свекрів. А потім я почала зустрічатися з їхнім сином і так ми стали чоловіком і дружиною.

Крім роботи, живучи у свекрів, я більше нічого і не бачила. І в один момент мені це набридло, я зрозуміла, що більше не хочу так жити.

Я прийшла додому і прямо про все сказала чоловіку, а він спокійно мені повідомив, що якщо мене щось не влаштовує, то я можу з ним розлучитися. Щоправда, при поділі майна я нічого не отримаю, бо будинок, який ми будували, записаний на його батька.

Спочатку я проплакала, бо розуміла, що мене просто ошукали, адже 10 років я працювала на чуже майно. Але на наступний день я зібрала речі і поїхала з села. На перший час я винайняла квартиру і стала шукати роботу.

З роботою мені не пощастило, але пощастило зустріти хорошу людину, яка змінила все моє життя. Андрій був відомим адвокатом, до якого я звернулася, коли розлучалася з своїм чоловіком. Він не тільки допоміг мені повернути частину грошей, які я вклала у будинок, але і повернув мені віру в себе.

Згодом ми з Андрієм одружилися, у нас народилася чудова двійня, дві дівчини. Зараз я дуже щаслива, про своє колишнє життя я не згадую взагалі. Тішуся, що в той день я наважилася таки змінити своє життя.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page