Я завжди вважала, що мені дуже пощастило з родиною. У нас була ідеальна сім’я. Мої батьки разом вже двадцять п’ять років. Все життя вони прожили в любові і повазі один до одного. Ми дуже добре живемо – батько власник великої фірми, грошей у нас завжди на все вистачало. У мене, як у єдиної доньки, завжди було все, про що я могла тільки мріяти. Здавалося, що нічого не може затьмарити нашу сімейну ідилію.
Але нещодавно все змінилося – я дізналася, що мій батько весь цей час жив подвійним життям. Коли він нібито поїхав в чергове відрядження, я випадково побачила його з іншою сім’єю – з іншою жінкою і іншою дитиною. При вигляді цієї сімейної ідилії у мене відняло все. На кілька секунд я просто оніміла. Джерело
В той день я поїхала на зустріч з клієнтом в торгово-розважальний центр, який розташований на протилежному кінці міста, тому ми з мамою ніколи там не були. Я присіла за столик і мій погляд впав на шестирічного хлопчика, який бігав навколо стола і активно щось розповідав мамі і татові. Видно, що ця родина прийшла сюди відпочити. Дитина без кінця торохтіла про свої успіхи своєму татові. І тут я побачила, що його тато – це мій тато. Тато був такий ніжний з сином і цією жінкою, що я ледь не втратила свідомість.
Я дивилася на них і не могла повірити. Мені здавалося, що це сон, і я скоро прокинусь. Це якщо дитині близько шести років, то друга сім’я у тата, як мінімум, сім років. Як весь цей час батько міг приховувати, що у нього з’явилася ще одна дитина. У мене не вкладається це в голові. Як можна стільки часу жити подвійним життям? Як можна було приходити до нас додому і робити вигляд, що все, як раніше? Як можна стільки років обманювати свою дружину? Чому не можна сказати всю правду і розлучитися по-хорошому? У нас же була прекрасна сім’я, я щодня бачила вдома закоханих батьків.
Я не можу цього прийняти. Найгірше, що я тепер не знаю, що мені робити. Якщо я про це розповім мамі, вона може цього не витримати. Але продовжувати мовчати – це теж зрада по відношенню до неї. Поки я не знаю, як мені поступити, тато все ще знаходиться в «відрядженні». Тепер я розумію, що кожне його відрядження, ось уже останні , як мінімум, сім років, це його шлях у друге життя. Життя в другій родині, де є дитина. Я розумію, що хлопчик ні в чому не винен, і що це мій брат по суті, але легше мені від цього не стає. Не знаю, може краще спочатку переговорити з татом і дізнатися його розуміння, ситуації, що склалася?
Я не знаходжу собі місця. Тепер у мене зовсім інший погляд і на тата і на сім’ю. Все сталося настільки раптово, що я досі не можу прийняти ситуацію. Реальність така, що мій тато зовсім не ідеал сім’янина. Як це все несправедливо. Якщо мені так боляче, то яке ж буде мамі?! Що мені тепер з цим робити? Мені страшно уявити, що наша ідеальна сім’я розвалиться.
Фото ілюстративне – garmoniazhizni.com.
