fbpx
Життєві історії
В той день я мала бути на роботі, але свекруха зателефонувала мені і попросила, щоб я терміново приїхала. Я відпросилася з роботи і побачила те, чого зовсім не чекала. В центрі міста Микола гуляв зі своєю дружиною і сином і виглядав цілком щасливим, зовсім не схожим на розлучену людину

Коли я зустріла Миколу, подумала, що це і є він – чоловік моєї мрії. Але про те, що він одружений, я навіть не здогадувалася. Три роки тому я розлучилася і залишилася одна з маленьким сином. У шлюбі ми жили в квартирі чоловіка, то ж після розлучення я повернулася до своєї матері в двокімнатну квартиру, де ще жив мій молодший брат.

Сина я влаштувала в дитячий садочок, а сама знайшла роботу в невеликому продуктовому магазині у нас в дворі. Графік роботи був такий, що я могла відводити сина в садочок і забирати його. Зарплата у мене була невелика, але поки мені все підходило.

Одного разу в мій магазин зайшов покупець. Чоловік на вигляд був на кілька років старший за мене. Він купив набір продуктів і дві шоколадки, одну з яких подарував мені. Сказав, що тут неподалік живе його бабуся і він ходить провідувати її.

Відтоді Микола (так звали цього чоловіка), почав часто заходити в мій магазин. Наше спілкування переросло у щось більше. Якось я була в нього гостях, не можу сказати, що квартира була шикарна, і він побачив розчарування в моїх очах. Пояснив це тим, що живе сам, часто їздить у відрядження, щойно повернувся з чергової поїздки, і у нього просто немає часу все довести до ладу.

Ми провели разом вихідні і я поїхала назад додому. Продовжили наше спілкування. Одного разу, я випадково побачила Миколу в центрі міста. Я бігла до колишньої свекрухи. Ми з чоловіком розлучилися, але з його мамою у нас збереглися чудові стосунки, вона стала на мою сторону. Я час від часу заходила до неї, заносила продукти, допомагала по дому.

В той день я мала бути на роботі, але свекруха зателефонувала мені і попросила, щоб я терміново приїхала. Я відпросилася з роботи і побачила те, чого зовсім не чекала. В центрі міста Микола гуляв зі своєю дружиною і сином і виглядав цілком щасливим, зовсім не схожим на розлучену людину. Вони сміялися, про щось говорили.

Наступного разу, коли він прийшов до мене, я запитала його на пряму і він відповів мені, що так, він одружений, але заради мене він розлучиться, тільки треба почекати.

Я вирішила, що чекати я не стану, та й розбивати сім’ю теж. Микола ще кілька разів приходив, питав, чи я не передумала, і я твердо сказала, що ні. Ми продовжували жити в моєї мами.

А через кілька років не стало моєї колишньої свекрухи і вона заповіла квартиру своєму єдиному онукові, моєму синові. Зараз ми живемо з ним удвох і ні від кого не залежимо.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page