fbpx

В той день я йшла з роботи і зайшла на ринок по продукти. Грошей у мене було небагато, я купила картоплю, моркву, цибулю. І раптом мені дуже захотілося полуниці. В середині травня ціна на неї була ще доволі високою, але я купила собі пів кілограма. Коли я повернулася додому, в нас в гостях сиділа свекруха. Їй дуже не сподобалося те, що я витратила гроші на полуницю, вона на мене так подивилася, що мені вже і їсти її перехотілося

Два роки тому я пішла від свого чоловіка. Мого вчинку не зрозуміли ні родичі, ні знайомі, ні сам чоловік, який вважав причину надто дріб’язковою, для того, щоб розлучатися.

Але я прийняла рішення і ні про що зараз не шкодую.

В той день я йшла з роботи дуже втомлена, весняне сонечко вже припікало, і я зайшла на ринок по продукти.

Грошей у мене було небагато, я купила картоплю, моркву, цибулю. І раптом мені дуже захотілося полуниці. В середині травня ціна на неї була ще доволі високою, але я купила собі пів кілограма.

Коли я повернулася додому, в нас в гостях сиділа свекруха. Їй дуже не сподобалося те, що я витратила гроші на полуницю, вона на мене так подивилася, що мені вже і їсти її перехотілося.

У шлюбі ми з чоловіком прожили 13 років. Скільки я себе пам’ятаю – ми на всьому економили.

Продукти ми купували лише на ринку за оптовими цінами або в магазині на знижці.

Про новий одяг я взагалі не мала навіть права мріяти – треба було носити те, що є.

Косметика, салони краси, манікюр – я навіть не знала, що це таке.

Так ми і жили, я з усім мирилася, бо вважала, що чоловік знає, як краще.

Але чоловік просто змоделював сім’ю, яку бачив в дитинстві. Свекруха моя дуже жадібна, вона сама на всьому економила, і сина свого так навчила.

І мені вони намагалися нав’язати думку, що саме так жити – це правильно.

Але після тієї полуниці в мені наче щось переломилося. Я раптом зрозуміла, що не хочу так жити.

Я подала на розлучення. Чоловік, його мама, всі родичі – стали водити навколо мене хороводи, мовляв, це несерйозно – розлучатися через пів кілограма полуниць.

Вони ніяк не могли зрозуміти, що причина не в ягодах, а у ставленні до життя.

З того часу минуло 2 роки. Про свій вчинок я не шкодую. Я почала життя з чистого аркуша – сама заробляю гроші і дозволяю собі їх на себе витрачати.

Мені 36 років. Чи вийду я ще раз заміж – не знаю. Але я точно знаю, що треба шукати таку людину, в якої будуть схожі з моїми погляди на життя, тоді і шлюб буде щасливішим.

А ще, зараз я не відмовляю собі в маленьких радощах: якщо хочу полуниці, то купую, навіть якщо вона коштує 180 гривень за кілограм. Адже я у себе одна!

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page