– Ти не мала цього бачити, але якщо вже так вийшло, то вибір за тобою, – заявив мені мій чоловік, коли я невчасно прийшла додому.
Моя найкраща подруга Наталя вилетіла з мого будинку із швидкістю світла. А я стояла наскільки розгублена, що втратила дар мови.
В той злощасний день я з самого ранку поїхала на роботу, бо мала багато справ. Ми з чоловіком мали власний бізнес, і я йому допомагала в усьому, практично ми працювали нарівні.
У шлюбі я почувалася доволі щасливою. Одружилися ми з Сергієм по великій любові. На початку сімейного життя у нас нічого не було. Ми навіть жили на орендованій квартирі.
Потім ми з чоловіком взяли невелику позику і почали розвивати власний бізнес. Працювали ми зранку до ночі, і це дало результат – справа зрушила з місця і ми так розкрутилися, що з часом і будинок собі збудували, і машину купили, і могли їздити відпочивати навіть за кордон.
Все у нас було дуже добре, але мене неабияк засмучував той факт, що у нас з Сергієм не було дітей. Роки минали, ми не молоділи, годинник тікав, а маля не з’являлося. Головне, що і видимих причин для цього не було, ми зверталися до багатьох лікарів, а ті просто розводили руками і радили чекати.
Мій чоловік не так важко переживав цю ситуацію як я. Він мені постійно повторював, що любить мене не зважаючи ні на що, і що мені нема про що хвилюватися.
У мене була найкраща подруга Наталя. Ми з нею дружили ще з університетських часів. Я довіряла їй як собі. Наталя була частою гостею у нас вдома, і знала про наше з Сергієм життя абсолютно все.
Подруга моя була доволі красивою жінкою, але їй чомусь не щастило в особистому житті. Вона через це також дуже переживала, і часто ділилася зі мною своїми хвилюваннями.
В 30 років Наталя зрозуміла, що вже напевно не вийде заміж, тому вирішила народити дитину для себе. Хто батько її донечки, вона нам не сказала, але ми і не розпитували, адже це її життя, і лише її справа.
Наталя попросила мене стати хресною мамою її донечки, тому ми з чоловіком з перших днів полюбили цю крихітку.
Я бачила як Сергій дивиться на Полінку, але думала, що це через те, що він теж хоче дітей. Яка ж я була сліпа! Чому я раніше не побачила, що дівчинка як дві краплі води схожа на мого чоловіка?
В той день я і справді мала багато справ, і сказала чоловікові, що буду аж пізно ввечері. Але потім з’ясувалося, що я важливі папери забули вдома.
Я телефонувала Сергію, але він не брав слухавки, і я подумала, що він спить, адже він зранку сказав, що погано себе почуває і відпочиватиме вдома.
Оскільки мені було дуже треба тих документів, то я повернулася додому, і застала там Наталку. Вони з Сергієм аж ніяк не очікували мене побачити, тому Наталка, розчервонівшись, стала одягатися і швидко втекла.
А от чоловік наче зітхнув з полегшенням. Він наказав мені присісти і уважно його вислухати.
– Наталку я давно люблю, а Полінка – моя донька. Проте нічого руйнувати ми не збиралися, але ти сама все зіпсувала. От тепер сама і вирішуй, що робити з цією правдою, – сказав Сергій і пішов вслід за Наталкою.
Зараз чоловік живе у Наталі, у неї є невелика двокімнатна квартира. А я маю час щоб все обміркувати і прийняти рішення. Виходить так, що всю відповідальність в цій ситуації вони поклали на мене.
Я просто не знаю, що мені робити, яке рішення прийняти, щоб було правильно? Якщо я вирішу розлучатися, до доведеться ділити і майно, і будинок, і бізнес. А якщо я вирішу закрити на все очі, то доведеться все життя миритися з тим, що у чоловіка є позашлюбна дитина.
Так важко мені ще ніколи не було. Дайте пораду, що робити?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
