– Колежанка, з якою ми разом в кабінеті сидимо, одного разу забула вдома свій обід, – розповідає 32-річна Тетяна. – Вона в лоточках носить зазвичай з дому їжу. Я їй кажу – ну, раз така справа, підемо з нами в їдальню, поїмо. У нас їдальня дуже хороша на роботі, смачна і недорога. Ми з дівчатами із задоволенням ходимо туди щодня. А вона мені – у мене, мовляв, на їдальню грошей немає.
Тетяна працює в досить великій компанії, і для більшості колег не секрет, що спочатку вона прийшла туди «по знайомству»: один з топ-менеджерів фірми – її якийсь родич. Про це всі знали, але ніхто, особливо, не говорив. Втім, працює Тетяна досить таки сумлінно і відповідально, поводиться гарно і доброзичливо, в керівники не рветься, до колег ставиться добре. Хоча ходять такі чутки на фірмі, що їй це просто не треба – фінансове питання в її родині так нагально не стоїть.
У Тетяни заможні батьки і чоловік – досить успішний бізнесмен. Дітей немає, квартирами-машинами вони з чоловіком забезпечені давним-давно, так що працює Тетяна, як вважають колеги, для спілкування і вигулу суконь. Зарплату витрачає лише на себе одну, а зарплата досить непогана у неї.
Звичайно, у більшості колег Тетяни все далеко не так благополучно – діти, іпотеки, недужі батьки.
Ось і у Тамари, з якої вони сидять в кабінеті, ситуація невесела зараз в житті зовсім: двох дітей вона виховує одна, живе з мамою, аліменти отримує від випадку до випадку і постійно відчуває фінансові проблеми. У Тетяни таке не вкладається в голові. Ну як в наш час можна не мати грошей зовсім?
– Я Тамарі відразу кажу, підемо в їдальню, там нормально пообідати за 60 гривень можна. Невже у тебе немає 60 гривень? Тим більше, це ж не кожен день, а один раз. А вона мені каже – уявляєш, немає. У мене, мовляв, взагалі з грошима зараз суцільні проблеми. Одні копійки в гаманці до зарплати залишилося. А зарплата у нас в кращому випадку – через тиждень. Ось як люди живуть? Я не розумію! Від зарплати до зарплати проживають все в нуль. Хіба так можна?
Тамара працює, отримує середню по місту зарплату, її мама – пенсію. Квартира у них своя, немає ні оренди, ні кредитів. При цьому раз у раз виходить ситуація, коли «100 гривень в гаманці і кілька днів до зарплати». І грошей більше немає.
– Я їй намагалася говорити, мовляв, Тамаро, тобі, як нікому, потрібно мати запас грошей, – розповідає Тетяна. – Відкладай гроші! У тебе діти, в кінці кінців. Але вона тільки злиться – мовляв, тобі не зрозуміти, у тебе ситуація інша, ти не знаєш, яке у мене зараз життя.
– Ситуації у вас дійсно різні.
– Ну да, згодна. Але на її місці я б перш за все збирала і відкладала гроші. Не знаю як. Он пенсіонери ж навіть примудряються збирати з пенсії. Гроші отримають – спочатку відкладуть в запас, потім все інше. Знають, що більше певної суми в день витрачати не можна, і не витрачають. Живуть за коштами, в борги теж не залазять.
Того дня Тамара не обідала зовсім. Коли подружки пішли в їдальню вона одна голодна сиділа, хоча усім казала, що їсти не хоче.
А коли колеги ще обідали, до Тамари підійшла Світлана. Дала їй кусочок хліба з маслом і поділилася чаєм. Світлана пішла, а Тамара швиденько перекусила трішки.
Світлана теж живе без чоловіка, у неї немає дітей, але є двоє стареньких батьків, яких вона доглядає. Вона теж обіди носить з собою з дому завжди.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – topkyiv.
