Жадібною я себе ніколи не вважала, але ситуація вже дійшла до того, що я свасі сказала, аби вона до мене більше не приходила.
Донька на мене образилася, мовляв, навіщо я так різко з мамою її чоловіка, але я вважаю, що нічого поганого я не зробила.
Я живу в селі, маю будинок, присадибну ділянку, город, невелику господарку. Живу як всі – працюю зранку до вечора і з того щось маю.
Донька моя з зятем зі мною жити не захотіли, тому з часом ми з чоловіком їм допомогли в місті квартиру купити.
Сваха моя жила в іншій області, але коли не стало її чоловіка, вона вирішила перебратися поближче до сина, і попросила мене в нашому селі їй будинок підшукати.
У нас якраз одні люди виїжджали назавжди в Америку, і дім продавали терміново. То ж сваха свою квартиру продала, і будинок в нашому селі собі купила.
Я раділа, думала, що ми подружимося. І спочатку так і було.
Сваха в селі жити не звикла, тому я багато чого їй показала. Перший рік усі грядки сама їй посадила. Але вона за цим всім не дивилася, і в результаті все пропало, урожаю не було.
На наступний рік сваха сказала, що садити нічого не буде, і що їй легше на ринку все купити.
Ну що ж, справа її, я не наполягала. Але сваха стала не на ринок за продуктами ходити, а до мене.
Я спочатку все їй давала, і картоплю, і буряк, і зелень, і огірочки-помідорки. Все, що росло у мене на городі, я усім з нею ділилася.
Але потім побачила, що вона гроші має, бо купує собі куртку за 5 тисяч гривень, чоботи на зиму за 4 тисячі. А я ходжу в старих чоботах вже напевно десяту зиму, бо все собі шкодую.
А потім була ще одна ситуація, яка мене дуже зачепила. Донька з зятем кредит взяли, щоб ремонт зробити.
Я кажу свасі, давайте дітям допоможемо борг сплатити, все ж їм легше буде, якщо ми дві їм допоможемо.
А вона мені заявила, що не збирається нікому нічого давати, мовляв, вони дорослі, самі впораються.
І з сумкою до мене по помідори прийшла. А в мене якраз гарний урожай достиг.
– Е, ні, свахо, – кажу. – Я ці помідори на ринок планувала віднести. Продам, і дітям допоможу. А ви вже собі як хочете.
Сваха образилася. Не знаю, що вона наговорила своєму сину, але діти теж бачу не в захваті від того, що я так сваху відшила.
Та я вважаю, що все правильно – вона нікому не хоче допомагати, то чому я маю їй щось давати просто так?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.