fbpx
Життєві історії
В той день Оксана отримала зарплату і хотіла купити синові взуття на осінь. Але вийшовши з автобуса, вона зрозуміла, що її гаманець з грошима пропав

Оксана дуже чекала на зарплату, бо сподівалася, що купить синові черевички. Осінні дні стали холодними і дощовими, то ж нове взуття було просто необхідне.

В той день жінка отримала зарплату, перед виходом із офісу визирнула у вікно. Надворі падав дощ, то ж вона відразу приготувала парасольку. Йти до зупинки автобуса недалеко. Оксана вийшла з будівлі офісу та зупинилася на ґанку під навісом. Підняла комір плаща і розкрила парасольку. Зробила кілька кроків до зупинки, як вітер, що налетів, вивернув парасольку, мало не вирвав її з рук.

Вона затиснула сумочку пахвою, двома руками взялася за парасольку і повернулася спиною до вітру. Новий порив повернув його в колишнє становище. Оксана поспішила до зупинки. Вона змерзла, поки чекала автобус. Народу у салоні було багато. Ще б пак, кому хочеться йти пішки під дощем.

Оксана стояла біля дверей на передньому майданчику. Їхати лише кілька зупинок. Але коли жінка вийшла з автобуса, вона побачила, що її сумочка розкрита. Ні гаманця, ні телефону в ній уже не було.

Жити до авансу два тижні, продукти майже скінчилися, грошей немає. А найголовніше, тепер вона не має за що купити взуття для сина. Оксана з відчаю заплакала, не перестаючи картати себе за необачність.

Вона йшла мокрим асфальтом у калюжах, а в голові крутилося питання: «Що робити? Як жити? Позичити в когось можна. Але ж борг треба потім віддавати. А ще стільки витрат. Так я ніколи не видерся з боргів».

Прийшла додому, стала готувати вечерю. Продуктів майже не було – цукор закінчився, немає макаронів, рису, зварила залишки гречки. Вночі довго не могла заснути, все думала. «Попросити завтра мами грошей? Ні. Пенсія і так маленька, та й не лишилося, мабуть, від неї нічого. Все до копійки мені віддасть, а сама житиме впроголодь».

З такими важкими думками Оксана ледве заснула. Здавалося, тільки заплющила очі, а вже продзвонив будильник. Вдень за терміновими справами час летів швидко, ніколи шкодувати себе. Перед обідньою перервою до її кабінету зайшла Валентина. Вони не дружили, працювали у різних відділах. Валентина належала до розряду успішних жінок.

Чоловік добре заробляє, є машина, квартиру подарував на весілля батько. Ні в чому не знає потреби і виглядає молодо, хоча старша за Оксану на три роки. Одягається модно та стильно. Що її може пов’язувати з Оксаною, одягненою більш, ніж скромно, яка погрузла в проблемах і безгрошів’ї?

– Вітаю. А я до вас. – Валентина посміхнулася. – Не подумайте нічого поганого. Вчора я розбирала речі та натрапила на коробку з черевичками. Син з них виріс, так і не встигнувши їх поносити, бо я про них забула. Продавати не люблю. Мені сказали, у вас також хлопчик. Може, йому підійдуть. Візьміть, приміряйте. А то у нас у відділі у всіх дівчатка.

У Оксани серце підстрибнуло вгору від радості. Вона так розгубилася, що всі слова вилетіли з голови. Відкрила пакет та дістала взуттєву коробку. У ній лежала пара нових черевичків. Оксана подивилася на вказаний на підошві розмір, він ідеально підходив її синові.

– Мені незручно просто так їх брати. Дорогі, мабуть, – почала вона, але Валентина відразу її заспокоїла:

– От і добре. Я рада, що вам сподобалися. Носіть на здоров’я, – і вона вийшла з кабінету.

Не вірячи своєму щастю, Оксана їхала додому автобусом, міцно притиснувши коробку до себе. Вона дивилася на всі боки, не дай Боже, знову злодій поряд.

Коли вона приїхала додому, то зустріла свою маму. Мама поставила на стіл дві тисячі гривень і сказала, що це її подарунок Оксані на день народження, який буде через два дні.

Оксана не хотіла брати ці гроші у матері, але іншого виходу у неї просто не було. Як часто за бідою приходить радість. І ось уже на зміну переживанням та безвиході прийшла несподівана допомога. Дивлячись на черевички, Оксана думала, що все ж таки правильно кажуть, на місце втраченої чи вкраденої речі обов’язково прийде нова, і що світ не без добрих людей.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page