Перше моє заміжжя аж ніяк не можна назвати вдалим. Заміж я виходила, бо кохала свого чоловіка. В шлюбі у нас народилося двоє дітей. Але дуже швидко чоловік показав своє справжнє лице, перетворивши наше спільне життя на пекло. Він робив тільки те, що вважав за потрібне. Приходив додому пізно, часто нетверезим. Влаштовував скандали на рівному місці, піднімав руку і на мене, і на дітей. Коли я побачила, що діти почали його відверто ненавидіти, я подала на розлучення.
Процес був довгим і складним. Але коли все закінчилося, ми з дітьми змогли нарешті трохи розслабитися. А через рік я зустріла дуже хорошого чоловіка. Я вдруге вийшла заміж. Новий чоловік замінив моїм дітям батька. Тепер я точно знаю зміст виразу «не завжди рідний батько краще вітчима». Я не стала повністю відгороджувати сина і дочку від їх батька і його рідні, але сама бачитися з ними не хотіла.
Все було добре до певного часу, коли до нас в гості не заїхала моя колишня свекруха. У мого чоловіка був вихідний, і він забрав дітей на прогулянку в парк. А я залишилася вдома, бо мала роботу. Мені допомагали батьки, які приїхали з дачі і ми разом займалися на кухні консервацією. Появі свекрухи я аж ніяк не зраділа. Тому вирішила покликати дітей.
Я зателефонувала доньці і запитала, чи скоро вони прийдуть додому і сказала, що їх чекає бабуся. А дочка відповіла, що не хоче поспішати додому і поклала слухавку. Свекруха почула нашу розмову і вона їй дуже не сподобалася. Вона миттєво скипіла і на кухні почався справжній скандал.
Мої батьки встали на сторону дитини: мама заявила, що треба було попередити про візит, тоді б нічого подібного не сталося. Свекруху це ще більше розлютило, і вона почала бурчати на мою маму, що та неправа і щоб вона взагалі не вмішувалася.
– Я що повинна кожного разу попереджати про приїзд? Коли захочу, тоді й буду відвідувати онуків. Вони такі ж мої, як і ваші, – кричала колишня свекруха.
– Пристойні люди так не роблять. Від вашої родини одні неприємності. Син, напевно, весь в матір, – не стала мовчати моя мама і згадала минулі образи.
І пішло, поїхало. Загалом цей скандал міг тривати ще довго і нудно, якби я не втрутилася. Я попросила їх обох заспокоїтися і не згадувати минуле. Свекруха була дуже зла, вона поїхала додому, так і не побачившись з онуками.
Коли прийшли діти, вони раділи, що бабуся вже пішла. А ввечері син мені зізнався, що вони з сестрою більше не хочуть бачитися з ріднею батька і з ним також. – Мамо, ми не любимо ту іншу бабусю, – щиро зізналася мені дитина.
Свекруха ж переконана, що це я разом з своїми батьками налаштовую дітей проти неї і батька. Переконати її в тому, що я до цього не маю ніякого відношення, неможливо. Тепер вона щодня мені телефонує і я вислуховую від неї все, що вона про мене думає.
Я своїх дітей розумію, вони не отримали ні від тата, ні від бабусі належної любові, тому платять їм тією ж монетою. Але я, все таки, хотіла б щоб їхні стосунки налагодилися і діти почали спілкуватися з їх бабусею. Адже вона толком нічого поганого їм не зробила, просто діти не можуть пробачити батькові його поведінку. Як правильно поступити в такій ситуації?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
