В той час мобільних телефонів не було, а домашній – вважався як розкіш. Саме такий, стаціонарний телефон відіграв в моєму житті важливу роль. У нас він був, так як татова робота потребувала цілодобовий зв’язок з співробітниками. Мої ж подружки обходилися вуличними автоматами за дві копійки, та й куди їм було тоді дзвонити.
Коли не було вдома моїх батьків, телефон був повністю в їх розпорядженні. У нашому віці, телефон був не тільки засобом зв’язку, але і засобом розваг. Якось, одного разу, після школи до мене прийшли подруги, схопили телефонну книгу і давай надзвонювати. Знайшли ми тоді, в тій телефонній книзі смішне прізвище – Курка. І давай веселитись. Набираємо номер і запитуємо:
– Алло, це Курка? То це квартира, чи курник? – кидаючи трубку, ми заходилися від сміху.
Висміяний абонент не поскаржився на нас, адже варто було йому тільки зателефонувати на телефонну станцію і номер жваво б визначили. А я була б покарана батьками, та й подружки забули б до мене дорогу, мама була сувора. Найчастіше до телефону підходив хлопчисько з ламким голосом, навряд чи він розповідав дорослим про телефонні розіграші.
Тепер, знайшовши нову забаву, якщо прогулянки набридали або погода не дозволяла, подруги неодмінно йшли до мене. Керувала Олена. Жартували ми не тільки над Куркою, потішалися над багатьма. Набирали номер і запитували: “У вас гаряча вода є? Ну то мийте ноги і лягайте спати”. Або ж: “Це квартира Зайцевих? А чому тоді вуха з трубки стирчать”. І ще багато подібних жартів, але Курці діставалося найбільше, ми всі вже напам’ять знали їх номер.
Але всьому приходить кінець, раніше звичайного додому прийшла мама і застала нас на гарячому. Притихлі подруги жваво вискочили за двері. Зі мною провели профілактичну роботу і телефонні жарти припинилися.
Пройшли роки, я тільки закінчила інститут і влаштувалася на роботу. Якось з подругами ми сиділи в кафе і познайомилися з компанією хлопців. Один з них, Максим, мені дуже сподобався. Високий блондин з голубими очима. Він провів мене додому і ми обмінялися номерами телефонів. Коли я поглянула на номер який він мені дав, то була впевнена, що звідкись я його знаю, але ніяк не згадаю звідки.
Ми почали з ним зустрічатись і вже через пів року одружились. І прізвище моє тепер – Курка. От і посміялася в дитинстві.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – hunting.ru
