Христина поспішала повідомити своїм батькам новину – Олег нарешті зробив їй пропозицію.
Дівчина нещодавно закінчила університет і влаштувалася на роботу.
Разом з коханим Олегом почали разом винаймати квартиру.
Мама, звичайно, була проти таких стосунків без штампу в паспорті, але донька запевняла, що вони обов’язково поберуться, це лише справа часу.
І ось нарешті Олег зробив довгоочікуваний крок – прийшов ввечері додому з букетом троянд і подарував каблучку.
Христина вже й не сподівалася на це.
Відколи вона познайомилася з батьками Олега, зрозуміла, що вона йому не пара.
Батьки жили за містом у великому двоповерховому котеджі і були дуже заможними людьми.
Христина ж боялася зізнатися, що її родина живе більш, ніж скромно. Олег знав про це, але запевняв, що це немає ніякого значення.
Христина приїхала раніше, а Олег з батьками мали приїхати в суботу, домовлятися про весілля.
В п’ятницю в хаті Христини кипіла робота – завтра ж мають приїхати старости.
В суботу зранку Христину розбудив телефонний дзвінок, Олег повідомив, що вони не приїдуть, і взагалі, все скасовується.
Дівчина не могла повірити в те, що чула.
Мати плакала, батько мовчав. Христина зібралася і негайно поїхала до коханого з’ясувати, що ж сталося.
З Олегом вони зустрілися в кафе, виявляється, хлопець навіть встиг вже свої речі з квартири забрати.
Розмови по душах не вийшло, перед Христиною сиділа чужа, незнайома людина. Олег без зайвих емоцій сказав:
– Мені випала нагода поїхати в Америку. Ймовірно, я затримаюся там на кілька років. Не хочу, щоб ти витрачала свої роки на очікування, тому не чекай мене. Америка для мене – це шанс, який я не можу втратити.
Не минуло і місяця, як Олег поїхав, а Христина зрозуміла, що чекає дитину.
Вона телефоном повідомила про це Олега, але він мовчав.
Батьки хлопця теж відхрестилися від онука, мовляв, це твоя дитина і твої проблеми.
Христина народила хлопчика, але грошей їй не вистачало навіть на найнеобхідніше.
Разом з малюком вона переїхала до мами в село.
Батьки чим могли, допомагали доньці і ніколи не дорікнули їй ні в чому.
Долею Христини переймалися і сусіди, теж допомагали, хто чим міг – ті колиску подарували, ті одяг принесли.
Але найбільше намагався допомогти Андрій, сусідський хлопець і друг дитинства.
Він приходив до Христини щодня, допомагав поратися з малюком і щоразу твердив, щоб вона трималася, бо все буде добре.
Христина не раз ловила його погляд, але ні на що більше, крім дружби, Андрій не наважувався.
Але саме Андрій був поряд, коли синочку виповнився рік, саме він за руку малюка в перший клас.
Саме Андрій був поряд, коли дитина хворіла і приносив іграшки і цукерки на день народження, щоб дитина відчула свято і турботу.
Олег повернувся, коли його вже перестали чекати.
З’явився в житті Христини і сина так само раптово, як і зник.
За ці 7 років він ні разу не зателефонував і не передав дитині жодного подарунка.
Приїхав і відразу запропонував Христині жити разом.
Та, добре подумавши, погодилася, заради того, щоб у сина був батько.
Олег за зароблені в Америці гроші купив квартиру і зробив там гарний ремонт.
Та спільне життя не клеїлося.
Олег не прийняв до кінця сина, дратувався, коли той щось робив не так, замість того, щоб посадити дитину біля себе і все їй пояснити.
Христина терпіла і вірила, що все ще налагодиться, впевнена, що робить все це заради щастя сина.
Якось на вихідні вона поїхала в село.
Зустріла Андрія і ледве впізнала його – чоловік змарнів, було видно, що щось у нього на душі тяжіє.
Першим Андрія помітив синочок Христини і з радістю кинувся йому на шию.
Христина ніколи не бачила, щоб дитина так обіймала Олега, рідного батька.
Андрій заплакав, з’явилася сльоза і в очах Христини.
Раптом, в один момент, все стало зрозуміло без слів – ось він, справжній батько, той, хто завжди був поряд.
До Олега Христина більше не повернулася.
Незабаром вони з Андрієм одружилися.
Буває, що ми придумуємо собі щастя десь далеко, а воно весь час знаходиться поряд.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.