fbpx

В суботу, як і обіцяла, Зоряна разом з племінницями пішла в торговий центр і стала вибирати взуття для молодшої дівчинки. Раптом вона почула знайомий голос, на який підсвідомо повернула голову. То був він, її Олег! Але він був не сам, а з дівчинкою, такого ж віку, що і племінниця. Вони теж вибирали кросівки. Олег підняв голову щоб запитати поради, і раптом оторопів. У незнайомці, що стояла поруч, він впізнав свою кохану

Зоряна приїхала до матері в село, як раптом почула дзвінок свого мобільного, телефонувала її молодша сестра.

– Зоряно, ти вже отримала зарплату? Молодшій доньці треба взуття купити, а старша хоче нові джинси, – заявила Ірина. Вона вже звикла до того, що старша сестра їй допомагає, і тому не соромлячись Ірина просто озвучувала їй що і кому треба купити.

Своїх племінниць Зоряна дуже любила, бо власних дітей у неї не було, як ні чоловіка, ні сім’ї. Тому вона і трималася за родину сестри, щоб на свята одній не бути, і щоб в старості хоч хтось подав склянку води.

Вислухавши сестру, Зоряна відповіла, що в найближчу суботу у неї буде вихідний, вона візьме дівчат і вони разом підуть в торговий центр – дівчатка виберуть собі все, що треба, а вона все оплатить.

– Донечко, ти б про себе подумала. У Ірини своє життя, а у тебе своє. Я дуже рада, що ти допомагаєш сестрі, але все це вже занадто. Це її діти, твоїми вони ніколи не стануть, скільки б ти їм не допомагала. Прошу тебе, подумай про себе, – сказала мама, яка була присутня при телефонній розмові двох доньок.

– Не хвилюйся, матусю, гроші у мене є, так що я з радістю допоможу сестрі, – поспішила заспокоїти маму Зоряна.

А самій ледь вдавалося приховати сльози, бо єдине, що у неї в житті було, це робота і сім’я сестри. Не щастило Зоряні в особистому житті, хоч плач. Її перше невдале кохання залишило серйозний відбиток на її долі, тому в свої майже 40 років вона і залишилася самотньою.

Обіцяв Олег, що старостів пришле, а сам кудись поїхав і зник. Ой і наплакалася тоді Зоряна, не розуміючи що сталося і де тепер їй шукати коханого.

З головою в роботу поринула, а щоб так гостро не відчувати самотність, то стала тулитися до сім’ї молодшої сестри. Ірина заміж вийшла, двох донечок народила, а Зоряна чим могла, тим їх і підтримувала. І була щаслива від того, що хоч так комусь потрібна.

В суботу, як і обіцяла, Зоряна разом з племінницями пішла в торговий центр і стала вибирати взуття для молодшої дівчинки. Раптом вона почула знайомий голос, на який підсвідомо повернула голову. То був він, її Олег! Але він був не сам, а з дівчинкою, такого ж віку, що і племінниця. Вони теж вибирали кросівки.

Олег підняв голову щоб запитати поради, і раптом оторопів. У незнайомці, що стояла поруч, він впізнав Зоряну.

Спочатку вони дивилися одне на одного, тривало це кілька секунд, але їм здалося, що цілу вічність. А потім Олег наважився почати розмову.

Так розпочався новий етап в їхніх стосунках. Олег розповів, що тоді він зник, бо захворіла його мама і потрібно було багато грошей на її лікування. Необхідну суму пообіцяв дати один добрий знайомий їхньої родини, але в обмін на це він захотів з ними породичатися – Олег мав одружитися з його донькою.

І хоч в серці у Олега була Зоряна, та заради порятунку матері він погодився на цей шлюб. Щасливим їхній союз назвати було не можна, не зміг полюбити Олег свою дружину, хоча і ставився до неї дуже добре. До того ж, дружині лікарі не радили народжувати. Та вона так хотіла подарувати Олегу спадкоємця, що вирішила не зважати на заборону.

В той день, коли у Олега народилася донечка, його дружини не стало. Більше одружуватися Олег не захотів, тому ростив свою донечку сам. А тепер доля подарувала йому цю зустріч з коханою.

Відтоді вони не розлучалися, Зоряна вперше за багато років відчула себе найщасливішою в світі. Мама теж дуже раділа за свою доню, нехай і пізно, але щастя свого вона таки дочекалася.

Єдиною, хто не зрадів за щастя Зоряни, стала її сестра. Ірина навіть покликала сестру на серйозну розмову, щоб пояснити, що діти – це велика відповідальність, а особливо чужі, і стала переконувати сестру не робити необачного вчинку. Та Зоряна її не слухала, бо свого шансу, якого вона чекала стільки років, вона не упустить. А діти – це щастя.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page