В суботу зранку я вирішила піти за продуктами, повертаюся з магазину з повними сумками, чую – хтось мене кличе. Обертаюся, бачу до мене швидким кроком наближається Тетяна, моя зовиця. Сестра чоловіка по-хазяйськи оглянула вміст пакетів і ображено сказала, що ми собі дозволяємо дорогі продукти, в той час, як у неї важкі часи.
Зовиця розлучена, сама виховує доньку, і вважає, що тепер всі їй винні. Чоловік Тетяни пішов від неї, бо вона йому зрадила. Тетяна відразу спробувала повісити забезпечення потреб своєї дочки на свого брата. Вона довго бідкалася моєму чоловікові про те, яким безвідповідальним виявився її чоловік.
Мій чоловік їй повірив і обіцяв підтримку. Йшла Тетяна від нас впевнена, що тепер у її житті все налагодиться. Ось тільки з її чоловіком ми працюємо разом, і правду я дізналася з перших рук. Колишній чоловік Тетяни зробив тест на батьківство зробив, щоб знати напевно. Поділившись цією інформацією з чоловіком, я перекрила фінансовий потік в Тетянину кишеню. Мій чоловік відмовив сестрі не тільки через чоловічу солідарність а й через те, що вона сказала неправду.
Вона образилася, все розповіла їхній мамі, і вони прийшли до нас «для виправлення несправедливості». Свекруха почала переконувати мого чоловіка в тому, що він просто зобов’язаний утримувати свою племінницю, мовляв, це його обов’язок, як старшого брата. А мене вона попросила не втручатися в їхні сімейні справи, тонко натякнувши, що якщо своїх дітей нема, то можна хоч племінниці допомогти.
Вони ще довго про щось говорили, а я мудро вирішила не втручатися і не уподібнюватися до родичок чоловіка. З самого початку наших стосунків, вони мене не злюбили, але я відразу сказала чоловікові, що не зважатиму на них. Він мене вибрав і зі мною одружився, і тепер ми одна родина.
Чоловік відправив своїх родичок додому, але перед тим сказав, що вони мають попросити вибачення у мене. А ще додав, що ніяких грошей він їм давати не буде.
Мама і сестра пішли від нас дуже ображені, сказавши чоловікові, що дружина для нього важливіша за родинні зв’язки. Свекруха пообіцяла, що залишить мого чоловіка без спадщини, якщо він не хоче допомагати сестрі.
Звичайно, ми не могли залишити племінницю напризволяще, ми привозимо їй іграшки та продукти, купуємо все необхідне. Гроші Тетяні ми дали всього один раз. Думаєте, вона хоч копійку на дочку витратила? Ні. Нігті і вії для неї набагато важливіші, ніж власна дитина.
Тетяна і досі винною в усьому вважає мене. Але я тут ні до чого. Та й зрештою, що заважає їй влаштуватися на роботу? Нічого. Їй простіше сидіти нити і чекати біля моря погоди.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
