fbpx
Життєві історії
В суботу я попросила чоловіка побути з дітьми, поки я піду в перукарню, але він мені відмовив, сказав, що у нього справи. Навіть у вихідний день від нього ніякої допомоги не дочекаєшся. Він, то до мами своєї в гості їде, то з друзями на риболовлю їде. Постійно робить так, щоб не бути вдома зі мною і дітьми

Мене звати Марина. Мені 29 років. У нас з чоловіком двоє дітей. Дітьми займаюся тільки я. Діти ще дуже маленькі і я з ними дуже втомлююся. Чоловік весь час на роботі, а коли приходить додому, то ніколи мені не допомагає. Навіть у вихідний день від нього ніякої допомоги не дочекаєшся. Він, то до мами своєї в гості їде, то з друзями на риболовлю їде. Постійно робить так, щоб не бути вдома зі мною і дітьми.

Так ми прожили п’ять років. Я ніколи не скаржилася і сама з усім справлялася. Своїх дітей я дуже люблю. Я люблю з ними гуляти на вулиці, люблю з ними гратися в розвиваючі ігри. Я вже навчилася купувати для них одяг по знижках, навчилася їх сама навіть лікувати.

А мій чоловік всього цього не цінує. А недавно він мені сказав, що я виглядаю дуже погано: мовляв, я сильно поправилася, маю не зовсім привабливий вигляд і нічим не цікавлюся, крім дітей і їхніх хвороб.

Мовляв, я і манікюр собі не роблю, і стрижуся рідко, і в спортзал більше не ходжу. А ось інші жінки, які сидять в декреті з маленькими дітьми, встигають ж якось ще й собою займатися, і тому виглядають просто чудово.

А коли мені цікавитися чимось ще? Адже від чоловіка допомоги немає ніякої, від його мами – теж. Я не витримала і про все йому сказала. Я запустила себе просто, тому що дуже втомлююся, і у мене просто не вистачає часу на себе.

Через два дні були вихідні. Я попросила чоловіка погуляти з дітьми, щоб я встигла сходити в перукарню. Але він мені відмовив: у нього була зустріч з друзями призначена. Потім я подзвонила свекрусі і попросила її побути недовго з онуками. Але вона мені теж відмовила. Так, що немає у мене часу на відпочинок, на те, щоб привести себе в порядок, на якесь хобі.

Після народження дітей життя мого чоловіка не змінилася. Він, як і раніше, ходить на роботу і відпочиває з друзями. Дітьми він абсолютно не займається. А хто ж тоді буде ними займатися, якщо не я?

Більше мій чоловік до мене претензій не пред’являє. Адже він не готовий проводити час з дітьми і дати мені можливість зайнятися собою. Так що все залишилося так, як було раніше.

Хоча я дуже сподівалася на допомогу чоловіка. Але, на жаль, для нього його друзі та риболовля важливіші, ніж я і наші діти. Я себе тішу надіями, що чоловік зміниться, але поки це лише моя мрія.

Фото ілюстративне – livejournal.

You cannot copy content of this page