Моїй невістці не подобається, що мій син приїжджає до мене допомагати. Вона мене картає, що я кличу його по дрібницях, а він мені відмовити не може.
А я не вважаю, що роблю щось погане, адже хто мені допоможе, як не рідний син?
Олександр – мій єдиний син. Ми з чоловіком завжди жили в селі, але постаралися сину, який, до речі, був у нас пізньою дитиною, дати все необхідне.
Спочатку в університет влаштували, щоб син мав добру освіту.
А потім, щоб Олександр не поневірявся по знімних квартирах, ми допомогли купити йому власне житло.
А кілька років тому син одружився, привів невістку до себе в квартиру, шкода, що мій чоловік не дожив до цього дня. Я була щаслива, що син створив родину.
Спочатку все було добре, але тільки от не подобається невістці, що я постійно до сина звертаюся до нього з проханням про допомогу. Ні, не матеріальною, я намагаюся сама давати собі раду і прожити на пенсію.
Я звертаюся за допомогою в конкретних справах. Наприклад, сходити в разом в магазин, щоб привезти вибрані мною шпалери – нещодавно я ремонт затіяла.
Розетка іскрилася, я просила подивитися. Потім треба було шафу пересунути, полку повісити. І так далі.
Тобто там, де я сама впоратися не можу, кличу сина на допомогу.
Якщо спочатку невістка мовчала, то з часом, після народження первістка, посмілішала – і стала своє обурення по телефону мені висловлювати.
Подзвонить, і давай картати мене, що у Олександра нема часу, каже – викликайте майстра, що, безкоштовну робочу силу знайшли?
Після таких її слів мені так стало образливо.
Майже тиждень в себе приходила, переживала. От як вона могла так сказати?
Зайвих грошей у мене немає, на шиї у дітей я ніколи не сиділа, навіть зрідка і їм підкидаю щось по чуть-чуть. І продукти постійно передаю їм з села.
Але на майстрів витрачатися я не готова. І чужих людей додому кликати не хочу.
Невже я мало добра синові зробила? Що йому, дуже важко раз-два на місяць допомогти приїхати?
Не за сто кілометрів живе, йому до мене машиною пів години їхати. Зате хоч зайвий раз побачимось.
Синові своєму я нічого не говорила. Мені здається, що якби я синові розповіла зміст наших розмов з невісткою, то він дружину б відразу спинив.
З іншого боку, кажуть, що в чужу сім’ю не варто втручатися.
Але мені здається, що син повинен допомагати мені, особливо після того, що ми з чоловіком для нього зробили.
Чи до кого мені з моїми проханнями звертатися?
Ніколи б не подумала, що одруження так змінить мого сина.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
