Мені 45 років, і я уже свекруха. Два роки тому мій син одружився. І хоч обоє були доволі молоді (по 23 роки), але я не стала заважати.
Сказала сину, хочеш – одружуйся! Це твоє життя, тому вирішуй сам.
Коли про це почула моя свекруха, вона зчинила справжню бурю, мовляв, куди йому одружуватися, сам нічого ще не має, і таку ж саму собі знайшов.
Мама чоловіка те ж саме говорила, коли ми з чоловіком вирішили одружитися. Тоді ми теж були доволі молодими, і вона заборонила сину одружуватися.
Але мій чоловік свою маму не послухав, ми розписалися всупереч її волі, і відтоді я стала її особистим ворогом.
І хоч жили ми окремо, вона не давала нам спокою. Скільки мені за 25 років довелося від неї натерпітися, це словами не передати.
Знаєте, за весь цей час я не можу пригадати жодного приємного випадку.
Але радію, що це не вплинуло на наші з чоловіком стосунки.
У нас міцний шлюб, ми любимо і поважаємо одне одного.
І саме такої долі я щиро бажаю своєму сину. Впевнена, що ранній шлюб це ще нічого не означає, якщо вони люблять одне одного, то у них все буде добре.
Син з невісткою стали жити окремо. Бабуся кілька разів до них заходила, і добряче налякала дівчину своїми повчаннями і зауваженнями. Тому вона і до мене також ставилася з великою обережністю.
Але у мене і в думках не було сваритися з невісточкою. Я хочу, щоб вона мені донечкою була, адже нам нема чого ділити.
Так, вона молода, і ще багато чого не вміє, але це легко можна виправити.
У нас склалася така традиція, що я приходжу до них по суботах, приношу продукти, і ми разом готуємо.
От минулого разу ми робили голубці, син їх дуже любить. А на наступний раз запланували собі вареники ліпити.
Коли ми з невісткою гуляємо по магазинах, ніхто не вірить, що вона не моя дочка, бо ми з нею чудово ладнаємо.
Свекруха мене картає, каже, що я ще пожалкую про те, що зовсім свою невістку не виховую.
А навіщо її виховувати? Я не розумію цього. Дітей любити треба!
Я вважаю, що якщо в родині буде панувати мир, любов і взаєморозуміння, то це буде найкраще, що взагалі може бути.
На свою свекруху я точно не хочу бути схожа!
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Мама щодня мені стала скаржитися, що втомилася, ще недобре їй і, хоча їй до пенсії рік, я сказала звільняйся, ми тобі з чоловіком даватимемо гроші. Мама звільнилася, їй стало легше, а я стала з чоловіком економити на собі, щоб було з чого їй допомагати. А якось, зовсім випадково, дізналася, що вона невістці гроші дає
- Брат з невісткою надумали продати мамин будинок, мені віддати мою частку, а маму в такому випадку вони заберуть до себе. Але я проти цього. Цей будинок – мамин, і він їй потрібен, це її куточок на цій землі, де все зроблено з любов’ю, тому я не дозволю його зараз продавати
- Коли Наталка їхала в Італію на заробітки, свою доньку залишила на матір в селі. Роки минали, вона трохи грошей їм висилала, але 100 чи 200 євро в місяць, бо в селі багато не треба жінці старій та дитині малій. А потім Наталка дізналася від людей, що донька її заміж виходить і поспішила в Україну. Подарунок приготувала і думала, що рідні дуже зрадіють розкоші такій
- Тато нещодавно мені з села подзвонив, мовляв, мама занедужала, приїжджай, доглядати будеш, важко вже їй. Я спочатку стала речі збирати, а потім зупинилася – не поїду до неї, хай там що хочуть люди говорять, а в мене життя своє
- Ювілей у мене був наприкінці березня. Я приїхала додому і зібрала всіх дітей і внуків за святковим столом. Спочатку все було більш-менш, але потім вони знову зчепилися за гроші. Кожен вважав, що йому дісталося найменше. Настрій вони мені добряче зіпсували. Тепер я думаю, що робити далі