В суботу ввечері чоловіка Світлани задзвонив телефон, вона відразу добре зрозуміла, що це Галина телефонує, його колишня дружина:
– Віталію, зроби щось, ми занедужали!
Галина з двома дітьми не дуже добре себе почувають. Віталій поговорив, телефон поклав і став збиратися. Світлана йому сказала, що це вже занадто неправильно, мовляв, чим ти можеш допомогти, крім як нам ще щось сюди принести? Але він поїхав все одно, таке враження було, що він навіть зовсім не слухав, що вона говорю. О дванадцятій годині ночі Світлана йому зателефонувала, запитала коли він повернеться додому? А він – лягай спати, мене не чекай, тут все дуже складно, я залишуся на ніч.
Віталій розлучився з Галиною два з половиною роки тому. Віталій зібрав усі свої речі і поїхав жити на орендовану квартиру. Житло, де вони мешкали в шлюбі, належало батькам Галини, тому вона й залишилася там.
Всі родичі чомусь впевнені в тому, що Віталій посидить там тиждень-другий і повернеться в сім’ю, до дружини. І навіть те, що пройшло вже багато часу, чоловік оформив офіційне розлучення, в його житті рік тому з’явилася Світлана, і вони вже живуть разом і місяць тому одружилися – нікого, мабуть, не хвилює. Віталій посміхається і каже – не звертався, мовляв, уваги, у мою стару сім’ю я не повернуся, нехай говорять, що хочуть люди, а ти знай лише це.
Віталій платить хороші аліменти, допомагає при потребі – здавалося б, що ще потрібно? Але колишня дружина дзвонить йому то з одного, то з іншою проблемою постійно, аж занадто часто, їй байдуже яка година часу, день чи ніч. Так що не звертати уваги на колишню дружину свого чоловіка у Світлани зовсім не виходить.
– То ключ вона загубила, а мама її на дачі, вона з дітьми перед зачиненими дверима стоїть вже 10 хвилин! – розповідає Світлана. – А у Віталія ключа від її квартири немає. Природно, взяв, поїхав, по шляху зайшов, купив новий замок, поміняв їй, просидів там весь день аж до вечора. То, значить, плазмовий телевізор зламалася, ремонт вийшов як вартість нового телевізора, а у Віталія товариш якраз займається ремонтом телевізорів, поїхав, забрав, відвіз, привіз, ще й сам заплатив за той ремонт. Звичайно, це дуже зручно виходить. То коляска зламалася, то світлодіодні лампи перегорають одна за одною, то довідки якісь з роботи Віталія їй потрібні постійно.
Сама Світлана просто впевнена в тому, що добра половина цих проблем та турбот – вигадана. Так, звичайно, в житті постійно трапляється, як не одне, то інше, і часто жінці, яка живе одна з двома маленькими дітьми чотирьох і двох років, потрібна допомога з усім та в усьому. Але у Галини є, наприклад, батьки, мама з татом – чому б Галині хоча б іноді не попросити допомоги у них? Чому не подзвонити в відповідні служби, не викликати майстра додому, щоб щось відремонтував, адже всі люди так роблять, таксі, кур’єра? Адже вони живуть в столиці, і гроші у Галини є.
Втім, поки допомога була потрібна, так би мовити, разова і хвилинна, до того ж вдень - Світлана мовчала.
Але останній дзвоник – це, на її думку, вже перебір.
Особливо прикро, що прозвучав той дзвінок в суботу – на вихідні у Світлани з Віталієм були якісь свої плани. Які він скасував, і багато часу займався тим, що доглядав за своєю колишньою дружиною та дітьми.
– Повернувся Віталій тільки в неділю ввечері! – обурюється Світлана. – Ну ось як я повинна реагувати на таке взагалі? Адже він, виходить, ночував там. Каже, ну якби ти бачила, в якому вони були стані, ти б не ображалася б на мене, а зрозуміла б! Але ж вони вдома були, не в стаціонарі. Зрештою, у дітей дві бабусі є! А Віталій сказав, що занедужати немолодим бабусям у їх роки зовсім ні до чого. Ну прекрасно якось так виходить. А мені, значить, можна?
Тепер Світлана навіть не знає, як їй вчинити. Вона щиро кохає Віталія, але він, виходить, до своєї колишньої тягнеться більше. Чи варто і далі жити з таким чоловіком, чи краще піти від нього поки немає дітей.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
