Сталося все це не так давно, і, несподівано, мій світ, який роками здавався мені надійним, повністю розвалився, можна сказати, на моїх очах.
Хочу зараз поділитися з вами своїми непростими роздумами, бо вихід з цієї ситуації сама я поки знайти не можу, на жаль.
Коли моєму синові був всього рік, у його батько зустрів іншу.
Я вмовляла свого чоловіка, запевняла, що все у нас буде добре і він залишився зі мною, не пішов до тієї жінки. Але потім у нього з’явилася ще одна нова пані, а згодом і ще одна. Я не хотіла вже так жити і бачити таке ставлення Дмитра до себе та згодом таки подала на розлучення сама, не вірила вже, що у нас буде з ним хороше майбутнє.
Після цього колишній чоловік десь подівся. Дмитро поїхав з черговою своєю пані за кордон. І більше я його не бачила і не чула про нього нічого. Сумно згадувати навіть той непростий час, але людині було абсолютно байдуже на те, що у нього є син, він був зовсім не сімейним чоловіком.
Дмитро ніколи нічим нам не допомагав ні мені, ні синові, і йому було все одно чи є в його дитини щось їсти і де жити, його не цікавило це абсолютно.
Перші роки після розлучення були найскладнішими в моєму житті, в той період я намагалася дуже багато працювати, скільки вистачало сил, адже потрібні були гроші, і так мені було легше, адже мене залишали сумні думки.
Я орендувала невеличку кімнату в гуртожитку і бігала між роботою та сином. Через кілька років в моєму житті з’явився чоловік, який став надійною опорою для мене і замінив синові рідного батька. Я весь час раділа, що у сина є чоловічий приклад, гідний наслідування. І син ріс гідним чоловіком. А тішилася і була вдячна долі, що послала мені таку надійну людину, як Павло.
Час дуже швидко летить, життя не стоїть на місці.
Згодом мій син Іванко одружився. Разом вони з Поліною живуть вже п’ять років у шлюбі, і виховують прекрасну дворічну доньку. Невістка у мене дуже хороша людина: добра, вірна, господиня гарна, я рахую, що моєму синові дуже пощастило з дружиною. Кращої пари я і побажати своєму синові не могла, вона щира та добра людина.
Та ось недавно до мене прийшов Іван і попросив, щоб я позичила йому велику суму грошей. Коли я дізналася, навіщо ці гроші моєму синові, то важко було повірити в те.
Син розповів мені, що 10 місяців тому зустрічався з іншою жінкою, і недавно вона народила дитину. Він тепер двічі батько. Тепер вона просить в нього гроші, а взамін нічого нікому розповідати не буде. Так Іван планує зберегти свою сім’ю.
Сказати, що я дуже здивована, це зовсім нічого не сказати. Мій рідний син вчинив так недобре по відношенню до своєї дружини, що я сама навіть не очікувала від нього такого вчинку.
Я стільки сил вклала, щоб виховати свого єдиного рідного сина хорошим чоловіком і батьком. А він вчинив так, як колись, багато років тому, вчинив його рідний батько.
Грошей я звісно не дала своєму синові грошей і відразу ж сказала, щоб він йшов від мене. Як мені тепер в очі невістці своїй дивитися? А та інша жінка? Чи знала вона відразу, що він одружений або Іван і їй сказав неправду? А та дитина, він же мій рідний онук, буде тепер зростати один, без батька?
Це все зараз просто в голові у мене не вкладається зараз зовсім, мій світ зруйнувався в один момент. А синові все одно, він хоче просто нічого не розповідати своїй дружині. Просто віддати гроші і щоб ніхто ні про що більше не знав і не говорив, для нього це дуже легко і просто, виявляється.
Але я не зможу мовчати. Для мене це важка ноша, щиро кажу. Моя невістка Поліна моя – хороша жінка і не заслужила такого ставлення від свого чоловіка. Але я тепер хвилююся, що правду вона сприйме непросто. Думаю, що потрібно переступити через себе і поговорити з сином. Він же чоловік, нехай несе відповідальність за те, що накоїв.
Я чомусь зараз дуже впевнена, що буде краще, якщо мій син розповість правду своїй дружині сам і прийме маленького сина. Хоча може Поліні від того буде легше, якщо вона дізнається все від мене? Ми з нею поговоримо по душах і їй стане легше сприйняти таку новину, я спробую розради її, підтримати у важку хвилину.
Ось що мені тепер робити з цією правдою? Як Іван міг так з усіма нами вчинити? Він зробив так, як колись вчинив його рідний батько, виходить, що Поліна виявилася на моєму місці і мені її щиро шкода.
Як би ви вчинили на моєму місці? Порадьте щось, якщо маєте добрі слова, або були колись в такій ситуації. Мені зараз важлива підтримка добрих людей, бо більше мені порадитися ні з ким.
Фото ілюстративне.
