Ще до мого заміжжя моя мама вчила мене, що якою б не була моя майбутня свекруха, я повинна буду її поважати, любити не обов’язково, але бути вдячною треба хоча б за те, що вона народила мені чоловіка. І я була налаштована саме так і поступати.
Сім років тому я вийшла заміж, але склалося все зовсім не так, як я думала, і далеко не з моєї вини. Я намагалася побудувати хороші стосунки з Оленою Петрівною, але зробити це було не просто.
Спочатку наші стосунки були натягнуті, але терпимі. Після весілля ми пішли жити в орендовану квартиру, в цей час мої батьки будували нам будинок.
Мама чоловіка час від часу заходила до нас в гості і постійно шукала, за що б мені можна було зробити зауваження. Найгірше, що говорила це не лише мені, але і моєму чоловікові, натякаючи на те, що він зробив не дуже вдалий вибір.
Перших пів року я терпіла і мовчала, закривала очі на все, щоб не зіпсувати стосунки з чоловіком, але ситуація ставала лише гіршою.
Поведінка свекрухи часто бувала неприпустимою, вона могла собі дозволити перевірити чи є пил на меблях, чи чисті підвіконники, по кутах шукала павутину, а на кухні перевіряла посуд на чистоту.
Таких перевірок я не боялася, бо змалку звикла до чистоти, мене виховала мама, у якої в будинку, як в музеї. Перед кожними вихідними я ретельно прибираю, все мию, чищу майже до блиску, це вже така традиція.
Я би розуміла ще набіги свекрухи, якщо б вона сама була хорошою господинею. У неї вдома дуже не прибрано, ну дуже. Сісти ніде, все завалено одягом, на столі в кухні місця немає для чашки, пройти ніде, на підлозі біля газової плити і цукор і борошно, і хліб на підлозі біля столу.
І при цьому всьому вона приходить до мене, щоб вказати мені, що не так. Вона і сама не дуже гарна господиня, і сина свого до порядку не привчила, через що у нас спочатку виникали непорозуміння.
Перший час з чоловіком було важко, він не розумів, навіщо складати в шафу одяг, якщо завтра або післязавтра його можна одягнути і тим більше не розумів, навіщо щосуботи мити підлогу, перший раз він взагалі здивувався, що підлога миється, думав, що достатньо тільки пилососити.
Мої батьки дуже старалися і зробили все для того, щоб ми якомога швидше вселилися у власний будинок. Я сподівалася, що хоч тепер свекруха нарешті дасть нам спокій. Але наш переїзд не став перешкодою для свекрухи, навпаки, тепер вона стала ще частіше приходити до нас в гості.
Нещодавно я прийшла додому і побачила, що вона риється в моїй пралці зі словами: «Та я так – просто подивилася». Чоловік мовчав, а в мене просто не знайшлося слів, щоб описати все, що я відчуваю.
А в суботу у чоловіка був день народження. Ми зібралися в тісному сімейному колі, прийшла і свекруха. За столом Олена Петрівна почала обговорювати, що ми неправильно спланували будинок – зал можна було зробити менший, а кухню більшою.
Ми з моїми батьками лише переглянулися, адже коли ми будувалися, свекруха не дала жодної гривні, то яке право вона має зараз нам щось вказувати?
На цьому вона не зупинилася і відразу взялася до обговорення страв, які були на столі. Їй не сподобалися голубці з квашеної капусти, бо на її переконання до них мають входити цілі шматочки м’яса, а я додала фарш, отже, зробила все неправильно.
Я вже хотіла щось сказати, але розуміла, що зіпсую чоловікові свято. Моя мама побачила, що я вже на межі, і покликала мене на кухню робити чай. Вона мені порадила не звертати уваги на свекруху, бо її вже не зміниш, а от стосунки з чоловіком можна зіпсувати.
Я повернулася за стіл, пригостила свекруху чаєм і пообіцяла, що на наступний раз зроблю голубці за її рецептом.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.