fbpx
Життєві історії
В суботу син приходив до мене, просив, щоб я позичила гроші. Гроші у мене були, він це добре знав, але я не дала йому ні копійки, а все через невістку

А сталося це все зовсім нещодавно, і, несподівано для мене, адже я навіть подумати не могла так про свого сина. Вийшло так, що, мій спокій про долю свого сина закінчився в одну мить. І тепер я постала перед вибором, а правильне рішення не знайти.

Коли моєму синові був всього рік, мій чоловік зустрів іншу.

Я просила свого чоловіка залишитися в сім’ї, говорила, що все вибачу йому, що буде у нас усе добре і він залишився зі мною. Але потім у нього з’явилася ще одна нова пані, а потім ще одна. Я зрозуміла, що я свого чоловіка змінити не зможу, та чи варто жити з такою людиною взагалі і згодом сама подала на розлучення.

Після цього колишнього чоловік кудись поїхав і я довго про нього не чула. Михайло поїхав з черговою своєю пані за кордон. І більше я його не бачила і не чула про нього нічого про нього. Сумно згадувати навіть той час, але людині було абсолютно байдуже на те, що у нього є син. Він ніколи нічим ні мені, ні дитині не допомагав і йому було все одно чи є в його дитини щось їсти і де жити.

Перші роки після розлучення були найскладнішими для мене, в той період я намагалася багато працювати, скільки вистачало сил, адже потрібні були гроші, і так мені було легше, адже мене залишали сумні думки. Я добре розуміла, що тепер наш добробут залежить тільки від мене.

Я орендувала згодом для нас маленьку кімнату в гуртожитку і бігала між роботою і сином. Через кілька років в моєму житті зустрівся хороший чоловік, який став надійною опорою для мене і замінив синові рідного батька. Я весь час раділа, що у сина є чоловічий приклад, гідний наслідування. І син ріс гідним чоловіком, завдяки своєму вітчиму, який був прикладом для нього і в усьому йому допомагав та підтримував мого сина. А тішилася і була вдячна долі, що послала мені таку надійну людину, як Володимир.

Час дуже швидко летить, життя не стоїть на місці, роки минають, а ти не встигаєш навіть радіти цьому.

Згодом мій син Дмитро одружився. Разом вони з Іринкою живуть вже чотири роки у шлюбі, і виховують прекрасну дворічну доньку. Невістка у мене дуже хороша людина, я рада, що синові трапилася така дружина: добра, вірна, господиня гарна. Кращої пари я і побажати своєму синові не могла, вона щира та добра людина.

Та ось недавно до мене прийшов Дмитро і попросив, щоб я позичила йому велику суму грошей. Коли я дізналася, навіщо йому ці кошти, то важко було повірити в те. Він повідав мені, що дев’ять місяців тому зустрічався з іншою жінкою, і недавно вона народила дитину. Він тепер двічі батько, так вже вийшло. Тепер та жінка просить, щоб він їм допомагав.

Але Дмитро просив, щоб я дружині його нічого не розповідала.

Сказати, що я дуже здивована, це зовсім нічого не сказати. Мій рідний син вчинив так недобре по відношенню до своєї дружини, що я сама навіть не очікувала від нього такого вчинку. Для мене це було щось настільки неймовірне і незрозуміле, що навіть описати важко.

Я стільки сил вклала, щоб виховати свого Дмитра хорошим чоловіком та батьком. А він вчинив так, як колись, багато років тому, вчинив його рідний батько. Це минуле ніби знову повернулося до мене і мені стало дуже шкода свою невістку, адже мене, свого часу, не було кому пошкодувати.

Грошей я Дмитрові не дала і відразу ж сказала, щоб він йшов від мене, я йому ніколи ні копійки не дам. Як мені тепер в очі невістці своїй дивитися? А та інша жінка? Чи знала вона відразу, що він одружений або Дмитро і їй сказав неправду, як це робив завжди його батько?

Тепер я не знаю, що мені робити, я не можу мовчати, але й сказати невістці теж не наважуся, адже розумію, як буде непросто їй. Ту дитину мені теж шкода, адже, як би там не було, а він мій рідний онук. Непроста ситуація, загалом, і я не знаю, як мені бути.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page