fbpx
Життєві історії
В суботу свекруха прийшла з вулиці, зайшла в квартиру, так і пішла, не роззуваючись в ванну. Запитала, чи не проти я, щоб вона у мене випрала. Я подумала, сорочки чоловіка засуне в машинку, та й дала згоду. Але потім я заглянула в ванну, а там – брудні кросівки в пральній машинці крутяться

Свекруха хоч з нами і не живе, але є частим гостем в нашому домі. І завжди, коли вона приходить, вишукує безліч недоліків в моєму домі. Не подумайте, що я нечупара і прибираю тільки по суботах. Вдома у мене завжди чисто і акуратно. Я намагаюся завжди тримати в домі чистоту і порядок.

Я вмію і роблю практично все. І борщ зварю і в квартирі приберу. Тільки ось свекруха постійно знецінює все, що я роблю.

Марія Олександрівна – людина дуже специфічна, егоїстична. Не сподобалася я їй з самого першого дня нашого знайомства. Не сподобалася, власне кажучи, чому? Та тому що для мене сім’я це окремий світ, де немає місця ні тещам, ні свекрухам. Я в тому сенсі, що вважаю, що будь-яка сім’я повинна жити окремо від батьків.

Вона бачите, так не вважає. Діти повинні жити з батьками. Особливо її син. Батьківський егоїзм в довершеній формі свого прояву. Мовляв, я тебе народила, значить, тепер твій черга мені відплатити за це. Я не проти допомагати батькам, зовсім навпаки, тільки за. Тільки ось в мою сім’ю лізти ні кому не дозволю. Жити ми відразу стали окремо.

Чоловік спочатку намагався умовити мене жити з його мамою. Тільки марно. Хочеш нормальну сім’ю як у людей, живи окремо від батьків. Але ось в чому вся біда не дає вона мені спокою, так і норовить якусь капость зробити. Минулого разу приїхала свекруха в суботу під приводом онука побачити, так я підлоги півдня потім драїла.

Уявляєте, як прийшла з вулиці в квартиру, так і пішла, не роззуваючись в ванну.

– Ой, я замерзла так, попарю ніжки. А на вулиці вже осінь, бруд. Жінка вона цілком адекватна. Вона спеціально все це зробила. Виходить з ванни і синові ще каже, мовляв, пахне у вас погано.

У ванні, мовляв, шампуні не в порядку. Потім запитала, чи не проти я, щоб вона випрала. Я подумала, сорочки чоловіка засуне в машинку, та й дала згоду. Але потім, ви не уявляєте! Я в ванну заглянула, а там! Вся дверцята пральки в бруді. Бруд всюди на підлозі. Ще й брудні кросівки в пральній машинці крутяться (барабан вже працює).

Я тоді трохи дар мови не втратила! Стрималася, лише запитала: «Що Ви робите? Навіщо Ви помістили у мою пральну машину своє брудне взуття».

Відповідь була феноменальною: «Так моя машинка зламалася».

Ще б пак, кросівки там щодня прати! Анекдот ходячий, а не свекруха. Не знаю, як в собі сили знайшла не вигнати її з дому разом з її кросівками. Чоловік заспокоїв, каже, мама завжди в машинці пере кросівки. Ось завтра вона знову в гості приїхати повинна на тиждень, за сином і внуком скучила вона.

Ось я сиджу і думаю, як зробити так, щоб вищеописана ситуація ще раз не повторилася. Чоловік просить, щоб я тримала себе в руках, але як пояснити свекрусі, що при вході в квартиру треба знімати взуття і що кросівки прати в моїй пральній машині не можна.

Фото ілюстративне – boilervdom.

facebook